СЕРЕДНІ ВІКИ
Життя феодалів

Рицарська культура

Рицарство, як і інші верстви феодального суспільства, створило власну культуру, яка остаточно сформувалась у XIII ст. Це була складна система ритуалів, звичаїв, манер, рицарської ввічливості (куртуазність), різноманітних світських, придворних, збройних (турніри) розваг. Крім того, вона залишила пісні та поеми («Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда», «Пісня про Нібелунгів»), що прославляють рицарів, їхню віру в Бога та геройські вчинки.

Основою культури був кодекс рицарської поведінки, заснований на честі. Згідно з цим неписаним зібранням моральних правил, рицар мав бути безмежно відданим Богові, вірно служити своєму сеньйору, як і прекрасній дамі, опікуватися слабшими, жінками, священиками і знедоленими, незмінно дотримуватися всіх обов'язків і клятв.

Проте реальне життя значно відрізнялося від ідеалу. На неблагородних і простолюдинів рицарі дивилися зневажливо, використовуючи будь-який привід для утисків, пограбувань чи образ. Щоправда, своїх селян вони ображали менше, оскільки ті їх годували. В інших країнах і за межами Європи, особливо щодо нехристиян, рицарі чинили свавілля. Зустріч із рицарем на дорозі простій людині, зазвичай, не віщувала нічого доброго.