Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

СЕРЕДНІ ВІКИ
Життя селян

Оселя і побут

В Європі селянські будинки споруджували здебільшого з дерева; на півдні, де цього матеріалу не вистачало, перевагу надавали каменю. Дах покривали соломою чи очеретом. В одному приміщенні спали, готували їжу, їли. Опалення приміщення і приготування їжі здійснювалося за допомогою відкритого вогнища, яке поступово замінила піч. Коли розводили вогонь, дим виходив крізь отвір у стелі. Димарі з'явилися пізніше. Маленькі віконця не мали шибок — затуляли їх дерев'яними ставнями, шкірою або пухирем. Холодної пори селянська родина часто жила в одному приміщенні з худобою.

Уся обстановка оселі складалася з грубо збитого стола, кількох лав уздовж стін, скрині для зберігання святкового одягу, що його наживали роками і передавали у спадок. Спали на широкому ліжку або на лавах. Постіллю був сінник або матрац, напханий соломою. Тут же були й речі хатнього вжитку, різноманітний посуд: рогачі, черпак, шаплики, цебра, бочки для води, діжка для прання, решето, кошики, ручний млин тощо. Страви готувалися переважно в печі або на відкритому вогні. Повсякденними селянськими стравами були каша із зернових культур, боби, ріпа, цибуля, часник, овочі, рідше — риба, м'ясо, сир. Замість цукру споживали мед диких бджіл. Із жирів використовували тваринний жир, масло, олію.

З одягу селянин, зазвичай, носив лляну сорочку-камизу і штани до колін чи навіть до кісточок. Поверх камизи одягали ще одну довгу сорочку з широкими і довгими рукавами (блузу). Верхнім одягом був плащ, стягнутий на плечах застібкою (фібулою). Взимку носили грубо вичесаний овечий кожух або теплу накидку з цупкої тканини чи хутра.

Взуття шили з м'якої шкіри або звіриної шкури, без твердої підошви, з подовженим загостреним носком, але дуже часто ходили босоніж або в черевиках на дерев'яній підошві.