Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

СЕРЕДНІ ВІКИ
Епоха вікінгів. Північна Європа у VIII-XI ст.

Духовний світ народів Північної Європи

Острів Ісландія, заселений в ІХ-Х ст. вікінгами,—місце унікальних пам'яток культури германських племен Північної Європи. З давніх часів ісландці зберегли саги про подвиги вікінгів та їхніх давніх богів. У XIII ст. ці легенди були записані у книгах, з яких ми можемо дізнатися про побут, духовний світ і героїв давніх германців.

Головним богом (асом) був Один (давні германці називали його Вотаном). Саме до його володінь, у Валгаллу, небесні діви—валькірії—приводять душі загиблих у бою воїнів. Тут, в очікуванні вирішальної битви проти сил зла, вони відпочивають і бенкетують. З інших богів найвідомішим був Тор (давньогерманський Донар). Він кидав свій важкий молот у хмари і викрешував блискавки. Дружиною Одіта (Вотана) була Фрейя — богиня добрих врожаїв і родючості, покровителька родини і шлюбу. Сили зла уособлювали богиня смерті і потойбічного світу Хель, жахливий дракон Фафнір і вовк Фенрір. Кривдили людей також маленькі злі тролі, які стерегли багатства земних надр.

Германці і скандинави ставилися до своїх богів досить незвично. Вони приносили їм жертви (інколи навіть людські) на кам'яних вівтарях у священних гаях і не просили у них захисту чи допомоги, а вимагали. Якщо боги не виконували того, що від них вимагалося, то їх могли полишити і звернутися до інших. Ісландські пісні про давніх богів увійшли до збірки «Едца». Є в ній і пісні про давніх героїв, про їхні звитяги та боротьбу проти сил зла.

Ісландські саги містять також описи реальних історичних подій. Саме з них історики дізналися про відкриття Північної Америки Лейвом Щасливим, про давніх правителів Норвегії, про завоювання норманами Англії тощо.