Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

СЕРЕДНІ ВІКИ
Франкська імперія

Війна Карла Великого

Коли Карл Великий став королем, із півночі та північного сходу франкську державу оточували землі германських племен, передусім саксів; на півдні знаходилась Іспанія, захоплена арабами-мусульманами; на сході жили авари та слов'яни. Війська монарха здійснили 53 походи, 27 з них очолював особисто король.

Успіхам Карла сприяла найсильніша на той час армія, ядром якої була важка кіннота, створена Карлом Мартеллом.

Насамперед, Карл Великий у 773-774 pp. остаточно знищив Лангобардське королівство, приєднавши його землі до своєї держави. Згодом, 778 p., він розпочав тривалу і важку війну з арабами. Лише у 801 р. після численних поразок і перемог Карл остаточно приєднав до своєї держави землі на південь від Піренеїв і до річки Ебро.

Найтривалішими і найважчими були війни проти саксів, що тривали протягом 30 років (772-804).

На південному сході 788 р. Карл захопив велике Баварське герцогство. Воював проти слов'янських народів, а згодом уклав з ними союз проти аварів і розпочав війну (788-803) з Аварським каганатом — державою, утвореною кочовиками-аварами у Паннонії. Вояки Карла Великого розгромили аварів, і Аварський каганат зник із карти Європи.

У результаті завоювань Карла Великого під його владою опинилася територія, що розмірами нагадувала колишню Західну Римську імперію.