Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

СЕРЕДНІ ВІКИ
Франкська імперія

Карл Мартелл і його боротьба проти арабів

Наприкінці VII ст. єдиної Франкської держави фактично не існувало. Араби, захопивши Піренейський півострів, просувалися далі на захід, у землі франків. Боротьбу проти завойовників очолив майордом Карл Мартелл («Молот»; 715-741). Він, як і візантійський імператор Лев НІ Ісавр, розумів, що без власної кінноти не зможе зупинити арабів. Лише добре озброєний кіннотник, здатний до далеких походів і швидкого пересування, міг стати перепоною загарбникам. Але спорядження вершника було дуже дорогим (дорівнювало вартості 18-20 корів), і простий франкський воїн не міг його придбати.

Для придбання зброї і коней Карл почав відбирати землі у церкви і надавати їх у довічне володіння воїнам за умови несення ними військової служби. Селяни, які жили на цих землях, повинні були утримувати своєю працею нових володарів. Таку форму володіння землею назвали бенефіцією (від лат. beneficium — благодіяння). Зі створенням важкої кінноти було започатковано середньовічне рицарство (від нім. Ritter—вершник, кінний воїн).

Спираючись на кінне військо, Карл Мартелл 732 р. розбив арабів під Пуатьє. Ця битва, як і перемога, здобута за 14 років перед тим під Константинополем Левом III Ісавром, мала вирішальне значення для долі європейської християнської цивілізації середньовіччя: було зупинено наступ арабо-мусульманського світу на Європу.