Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

СЕРЕДНІ ВІКИ
Візантія у IV-XI ст.

Візантія за Юстиніана І Великого

За роки правління Юстиніана І (527-565) Візантійська імперія досягла вершини могутності. Цей імператор намагався повернути минулу славу Візантії та відновити Римську імперію в колишніх межах.

За наказом імператора Юстиніана І в 528-534 pp. було укладено зібрання законів «Звід громадянського права», в якому поєдналися давні римські правові норми і духовні цінності християнства. «Звід» проголошував рівність усіх громадян перед законом. Хоча рабство не скасовувалось («усі люди поділяються на вільних і рабів»), але заборонялося вбивати рабів, і вони отримали змогу звільнитися. Закони Юстиніана зрівнювали у правах чоловіка і жінку, забороняли розлучення, засуджене християнською церквою. У «Зводі» проголошувалась ідея необмеженої та абсолютної влади імператора: «воля імператора—джерело законів». Було закріплено право недоторканності приватної власності, необхідне для розвитку торгівлі та господарства.

Реформи, розпочаті Юстиніаном, вимагали значних коштів. Зростання податків, зловживання і хабарництво імператорських чиновників спричинилися у 532 р. у Константинополі до повстання. Вісім днів панували повстанці у місті, аж поки Юстиніан за порадою дружини Феодори не підкупив вождів повстання, зібрав величезні загони вар-варів-найманців, які у вирішальну хвилину напали на повстанців і влаштували страшну різанину, перебивши близько 35 тис. людей.

Придушивши повстання, Юстиніан приступив до реалізації головної мети свого життя—відновлення Римської імперії у колишніх кордонах. Реалізації його задумів сприяло те, що варварські королівства на Заході переживали в той час глибоку кризу: майнове розшарування, поглиблення протиріч між знаттю та простими воїнами тощо.

У 534 р. візантійська армія на чолі з видатним полководцем Велизарієм розгромила вандалів і захопила столицю Вандальського королівства Карфаген. Незабаром уся Північна Африка опинилася під владою Юстиніана. Далі армія Велизарія, захопивши о. Сицилія, вдерлася в Італію. Значну роль відіграла підтримка візантійців християнською церквою і населенням Італії. У 536 р. армія Велизарія без бою вступила в Рим, а через три роки візантійці захопили столицю варварів — Равенну. Здавалося, що Юстиніан майже досяг заповітної мети, але тут на Візантію, скориставшись перебуванням війська в Італії, почали нападати слов'яни і перси. Імператор відкликав Велизарія і послав його з армією на захист східних кордонів. Полководець впорався і з цим завданням. До завоювання земель на Заході Юстиніан повернувся лише 552 р. І хоча відновити межі Римської імперії часів імператора Константина не зумів, проте збільшив територію своєї держави майже вдвічі.