СЕРЕДНІ ВІКИ
Франки та англосакси утворюють свої держави

Англосаксонське завоювання Британії

Від кінця І до кінця IV ст. о. Британія був провінцією Римської імперії (крім північної частини сучасної Шотландії). Римляни побудували тут міста і фортеці, але переселенців з теплої Італії було обмаль. У 407 р. римські війська залишили острів, бо змушені були захищати кордони Італії від варварів, і римо-британські зв'язки фактично припинилися. Римська культура у Британії почала занепадати. Вожді місцевих кельтських племен вели міжусобну боротьбу. Від середини V ст. розпочалося масове вторгнення на територію Британії англосаксонських завойовників. Походили ці північно-західні германські племена із земель між Ельбою і Рейном (сучасна Німеччина) — сакси з Ютландського півострова (сучасна Данія)—англи та юти. Спершу завойовники захопили південно-східне узбережжя Британії, а потім почали просуватися вглиб острова. Вони знищували кельтів або перетворювали їх на залежних людей, обкладали даниною. Племена бриттів зберегли незалежність лише на заході (півострови Вельс та Корнуол), на півночі (Шотландія) та на сусідньому острові Ірландія. Частина кельтів переселилася на континент, до Галлії, на півострів Арморика (згодом Бретань).

Захопивши Британію, завойовники утворили сім королівств. Королівствами англів були Останглія, Мерсія і Нортумбрія; саксів—Ессекс, Вессекс, Сассекс; ютів — Кент. Германські племена не мали спільної мови, але поступово поширився і почав переважати діалект англів з Мерсі. Мову, якою розмовляли завойовники, почали називати англійською, а саму країну — Англією. Підкорене населення і завойовники поступово злилися в один народ, який назвали англосаксами. У результаті англосаксонського завоювання Британія перетворилася в Англію: кельтів було знищено або поневолено, римська культура і звичаї зникли.

Християнська церква в Англії. Християнство поширилося у Британії ще до англосаксонського завоювання, після якого германці знищили кельтів-християн. Лише в Ірландії збереглася християнська церква. Коли на континенті римську освіту і культуру було знищено і запанували варварські звичаї, то на «Зеленому острові», заселеному кельтами, які теж були варварами, розквітли християнські монастирі, а ченці-кельти досконало володіли грецькою і латинською мовами. Своє призначення вони вбачали в тому, щоб не лише зберігати, а й поширювати знання.

Після завоювання Британії ірландські священики стали навертати до християнства англосаксів. Саме вони охрестили північну частину країни і прагнули поширити свою діяльність на інші території, але їм бракувало сил для того, щоб охопити всю Британію.

До справи хрещення англосаксів прилучилася римська церква. Папа Григорій І Великий (590-604) доклав багато зусиль щодо навернення Англії у християнську віру. Задля цього він послав в Англію 40 ченців на чолі з видатним богословом Августином, який став першим єпископом Англії. Тут було створено церковну організацію, що підпорядковувалася Риму, в селах виникали парафії, до яких призначалися постійні священики. Замість маленьких ірландських каплиць запрошені з Галлії майстри збудували великі кам'яні церкви.

В результаті діяльності ірландських і римських проповідників в Англії запанувало християнство, і англосаксонські племена, як і франки, почали прилучатися до надбань римської культури.