Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
Пізня Римська імперія

«Варвари» і Рим. Падіння Західної Римської імперії.

Як і на прикордонних землях Римської імперії, у Центральній та Середній Європі виникли численні союзи племен. Поки імперія була сильною, вона стримувала їх, але у III—IV ст. для виконання цієї ролі сил у Риму вже не вистачало. У 70-х роках IV ст. в Європу зі сходу вирушили племена гунів. Вони прогнали з міст чимало союзів племен, які почали переселятися на землі Римської держави, тікаючи від гунів. Ослаблена імперія не могла чинити опору цьому руху величезних мас народів. Історики назвали цей час добою Великого переселення народів, що розтягнулась на декілька століть.

Дозволивши готам оселитися в межах імперії, римляни зажадали від них сплати податків. Збір податків здійснювався жорстоко, довівши готів до відчаю і повстання. До готів приєдналися раби і колони. Проти повсталих виступив імператор Валент з військом. 9 серпня 378 р. біля Адріанополя відбулася вирішальна битва, в якій римляни були розгромлені. Лише наступному імператору Феодосію Великому вдалося приборкати повстання.

У 395 р. Римська імперія остаточно поділилася на дві частини — Східну і Західну (столиця Равенна). Через декілька років після поділу держави в її західну частину вторглися войовничі загони давніх ворогів Риму — готів, на чолі з вождем Аларіхом.

У передгір'ях Альп шлях готам перепинило римське військо. Командував ним талановитий воєначальник Стиліхон, германець із племені вандалів, який і розгромив готів.

Тим часом вони зібрали військо, сильніше за попереднє, і знову вирушили на Рим. Юний імператор Гонорій, повіривши наклепу, звелів стратити Стиліхона, звинувативши його у зраді. Обурені дикою і безглуздою розправою, 30 тис. легіонерів-варварів перейшли на бік готів, вимагаючи вести їх на Рим.

Після загибелі Стиліхона гідних противників Аларіх не мав. Він наважився на облогу Рима. Бездарний і нікчемний Гонорій знову залишив Рим, кинувши його мешканців напризволяще. Римляни вступили з Аларіхом у переговори, які ні до чого не привели.

Серпневої ночі 410р. раби відкрили готам ворота Рима. Три дні загарбники грабували місто, не чіпаючи лише християнських церков і людей, які там рятувалися. Після цього Рим уже не міг протистояти варварам. У середині V ст. він був захоплений знову, цього разу вандалами, що піддали його страшному спустошенню. Вожді варварів керували тепер не тільки західними провінціями, але й Італією. У 476 р. один з них позбавив влади останнього римського імператора, якого звали, як і засновника міста, Ромулом. Так припинила своє існування Західна Римська імперія.

Східна Римська імперія, яку називають Візантією, проіснувала майже на тисячу років довше.