Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
Римська імперія у І—II ст.

Виникнення християнства

Засновником нової релігії був мандрівний проповідник Ісус, родом з Палестини. Він зібрав навколо себе учнів і ходив з ними Палестиною, зцілюючи хворих і калік, воскрешаючи мертвих. Ісус говорив: наближається кінець світу зла та несправедливості. Незабаром наступить день Божого суду над усіма людьми. Але для тих, хто повірив в Ісуса, хто страждав і був гнобленим, наступить Царство Боже на землі — царство добра і справедливості.

Шанувальники Ісуса називали його Христос (що перекладається з грецької як «обраний Богом»), а себе—християнами. Ними ставали бідняки і раби, вдови, сироти, каліки — усі ті, кому жилося особливо важко, хто був беззахисний перед жорстокістю римської влади.

Ісус і його учні були євреями. Християни проголосили, що перед Богом усі рівні: елліни і євреї, раби і вільні, чоловіки і жінки. Кожен вірянин може увійти в Царство Боже, якщо він милосердний і творить добрі справи. Римська влада вороже ставилася до християн.

Ісуса було названо бунтівником і засуджено до ганебної страти—розп'яття на хресті. Учні зняли мертве тіло з хреста і поховали. Але на третій день гробниця виявилася порожньою — Ісус воскрес. Пізніше він з'явився учням, обіцяючи їм повернутися знову для здійснення Божого суду.

Християни обирали священиків, які керували їхніми молитвами, читали вголос євангелія — записи про життя і вчення Христа. Грецьке слово «Євангеліє» означає «блага звістка». Вони чекали другого пришестя Ісуса, але минали роки, а його не було, і Царство Боже на землі не наступало. Тоді вони перейнялися вірою в те, що будуть віддячені за всі страждання після смерті, що їхні душі, які страждали за життя, потраплять на небо, де знайдуть вічне блаженство.