Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

Первісні рільники і скотарі.

Рільництво виникло зі збиральництва та поміченої людьми здатності насіння рос­лин проростати і давати врожай. Спочатку це були зерна ячменю і пшениці. Дикорослі ячмінь і пшениця зустрічаю­ться в Передній Азії. Саме тут понад 10 тис. років тому, раніше, ніж в інших районах, виникло рільництво. Землю на полях розпушували за допомогою палки з сучком — дерев'яної мотики. Серп — знаряддя праці, яким зрізали стигле колосся, — виготовляли з дерева або кістки, роз­щеплюючи їхній край і вставляючи в нього гострі камінці. Розтираючи зерна на плоских каменях (зернотерках), одер­жували борошно.

Скотарство з'явилося приблизно у той самий час, що й рільництво. А першими (після собаки) свійськими тва­ринами стали вівця, коза, свиня, корова і віслюк.

Початок обробки землі і поява скотарства настільки змінили життя людей, що вчені називають цей процес нео­літичною революцією (неоліт — новий кам'яний вік, що завершує період кам'яного віку). У цей час людина пе­рейшла від привласнюючого до відтворюючого господар­ства, виробляючи власною працею те, що використовува­ла в їжу. Життя людини залежало тепер не стільки від природи, скільки від її власної праці та уміння.

У нових умовах провідна роль у господарстві посту­пово перейшла до чоловіків. Вони також перебрали керів­ництво родовими общинами і племенами. Розпочався пері­од патріархату (з грец. «влада батька»).

У племенах рільників і скотарів навчилися плести ко­шики з тонких лозин, ліпити з глини горщики та обпалювати їх у вогні. Уміння обробляти камінь також удосконалилося. Жінки освоїли прядіння і ткацтво. У людей з'явився одяг з лляного полотна і вовняної тканини.

Племена рільників і скотарів говорили спочатку дуже схожими мовами. Пізніше від них пішли народи, названі індоєвропейцями. І сьогодні у мовах цих народів—україн­ців, росіян, англійців, індійців, греків — є чимало слів, що вимовляються майже однаково.

Серед рільників і скотарів виникло найдавніше—гон­чарне —ремесло, тобто уміння робити з глини різноманіт­ний посуд. Людей, що займалися цією справою, називали ремісниками. Вони прагнули всіляко удосконалити свою справу. Гончарі, зокрема, винайшли гончарний круг — обертовий стіл, на якому зручно працювати з глиною. Бли­зько 9 тис. років тому в Передній Азії з'явилося нове ре­месло— обробка металів. Першим металом, з якого люди навчилися робити знаряддя праці, була мідь.

Розвиток ремесел спричинив необхідність поділу пра­ці: відтепер гончарі і ковалі не працювали в полі, а отри­мували продукти харчування від общинників. Розвивався обмін як у середині общини, так і між різними родовими общинами.

Рільники почали застосовувати плуг — важку «моти­ку», — в який запрягали биків. За допомогою плуга роз­орювали великі поля. Збільшилися поселення, щедрішими стали врожаї.

Поступово в селищах рільників виник новий порядок. Община тепер складалася з великих сімей. Врожай уже не йшов у «загальний казан» — ним цілком розпоряджався глава сім'ї. Таким чином, розвиток господарства спричи­нив розпад родового ладу. Замість родових з'явилися су­сідські общини. Одні сім'ї, більш міцні, багатіли, інші — біднішали. З'явилася нерівність.

У великих поселеннях людей об'єднувало не стільки споріднення, скільки життя на одній території, тому що тільки разом вони могли захиститися від ворогів.

Поселення оточували земляними ватами та стінами, щоб уберегтися від несподіваних набігів. Для ведення військових дій обирався глава племені — вождь. Він та його дру­зі, якщо справи йшли добре, здобували авторитет — їх прославляли як знаменитих воїнів, вельможних людей. З-поміж них і їхніх дітей обирався новий вождь. Захопле­них на війні бранців вождь і вельможні люди робили раба­ми — примушували працювати на себе. З часом вожді ста­вали царями — правителями держав.

Більшість поселень назавжди залишилися селами і лише деякі з часом перетворилися на міста. Перші міста були відкриті археологами у місцевостях з теплим кліматом, сприятливим для розвитку рільництва. Найдавнішим міс­том на Землі вважається Ієрихон, який було засновано у VIII тисячолітті до н. е. в долині річки Йордан, що на північ від Мертвого моря. Це місто згадується в Біблії. Найдавніші міста стали центрами формування перших ци­вілізацій.

Близько 3 тис. років до н. є. стародавній світ пережив ще одну дуже важливу подію. Люди навчилися отримува­ти зі сплаву міді й олова новий метал, міцніший за попе­редні, — бронзу. Це був перший штучний метал, винайде­ний людиною.