Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Революції 1848-1849 pp. у Європі

Революція в Австрійській імперії

До початку революції спричинилося повідомлення про лютневі події в Парижі. 13 березня 1848 р. у столиці Австрії Відні розпочалися маніфестації під гаслами: «Конституція!», «Свобода!», «Геть Меттерніха!» Спроба за допомогою військ припинити виступи активізувала робітників, студентів, дрібних власників. У місті з'явилися барикади. Імператор Фердинанд пішов на поступки, пообіцявши скликати рейхстаг (парламент) і ввести конституцію. Меттерніха було відправлено у відставку.

У квітні уряд опублікував проект конституції Австрійської імперії. Конституція проголошувала свободу слова, друку, зборів, відповідальність уряду перед парламентом. Однак вона передбачала і збереження імперії, повністю ігноруючи національні інтереси народів. Парламент мав складатися з двох палат—аристократичного сенату і палати депутатів. Виборче право передбачалося лише для власників нерухомості та збереження всієї повноти виконавчої влади за імператором. Таку конституцію було сприйнято як спробу відновлення абсолютизму.

Революційні виступи 15-26 травня спричинили втечу імператора та уряду з Відня до столиці Тіролю Інсбрука і письмове запевнення про введення загального виборчого права.

Заворушення селян і робітників поширювалися по всій Австрії. 12 червня у Празі війська розстріляли мирну демонстрацію. Вибухнуло повстання. Місто вкрилося барикадами. Повсталі вимагали загального виборчого права і самоврядування. До Праги було стягнуто багатотисячну армію, яка 17 червня придушила повстання.

У липні 1848 р. розпочав роботу австрійський парламент (рейхстаг). Серед його депутатів, крім австрійських німців, було чимало італійців, поляків, словенців, українців, хорватів, чехів. Більшість місць у парламенті належала поміркованим лібералам, чверть депутатів становили селяни. Рейхстаг прийняв закон про скасування селянських повинностей. Але панщина та оброк підлягали викупові, причому 2/3 суми викупу сплачували селяни, а 1/3 компенсувала землевласникам держава. Уряд домігся схвалення цього закону імператором, аби переконати селян у благодійності Габсбургів.

Завдяки здобутій прихильності селянських депутатів уряд провів через парламент рішення про фінансування придушення революцій в Італії та Угорщині.

Останні події революції пов'язані з виступами робітників, ремісників і студентів в імперській столиці — Відні. Повсталі намагалися не допустити відправлення частин віденського гарнізону на придушення революції в Угорщині. Бої тривали протягом 6 жовтня - 1 листопада. Урядові війська здобули місто штурмом. Близько 5 тис. віденців загинуло. Після розправи з повстанням у Відні імперський уряд взявся придушувати революцію в Угорщині.