Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Революції 1848-1849 pp. у Європі

Березнева революція в Німеччині

Повідомлення про революційні події у Франції та Італії спричинили заворушення в Німеччині: на початку березня вони охопили Берлін.

18 березня великий натовп робітників, ремісників і студентів рушив до королівського палацу Тіргартен. Гвардійці, що охороняли палац, відкрили вогонь: близько 200 демонстрантів було вбито, багатьох поранено. Гнів та обурення охопили народ. Увечері 18 березня 1848 р. Берлін вкрили барикади. Упродовж ночі точилися жорстокі вуличні бої. Прусський король Фрідріх-Вільгельм IV відступив. Було оголошено вибори до прусських Національних зборів, які мали виробити конституцію. Скасовувалася цензура. Передбачалося створення загальнонімецької армії, ліквідація митних кордонів та ін. Було сформовано новий уряд, до складу якого увійшли і опозиційні ліберали. У травні 1848 р. у Франкфурті-на-Майні розпочали свої засідання обрані населенням усієї Німеччини Національні збори. Більшість у них мали ліберали. З-поміж найважливіших рішень, ухвалених цим парламентом, —скасування внутрішнього мита, об'єднання всіх німецьких держав у єдиний митний союз, визнання необхідності скасування всіх видів феодальної залежності селян.

Після тривалих суперечок та бурхливих дебатів було вироблено проект загальнонімецької конституції. За нею німецькі держави об'єднувались у федерацію. Носіями центральної влади ставали імператор та загальноімперський двопалатний парламент —рейхстаг. Влада німецьких монархів в окремих державах залишалася недоторканною. Конституція проголошувала демократичні права громадян, рівність усіх перед законом.

Щоправда, положення конституції не влаштовували німецьких монархів, і вони не бажали її визнавати. Прусський король Фрідріх-Вільгельм IV відмовився від запропонованого йому парламентом імператорського престолу і заявив, що не збирається «піднімати корону з бруду».

У червні 1849 p., коли парламент остаточно втратив авторитет, вюртемберзький король силою розігнав депутатів.

Отже, революція в німецьких землях завершилася поразкою: основних її завдань виконано не було, об'єднання німецьких держав у єдину національну державу не відбулося.