Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Російська імперія в першій половині XIX ст.

Населення та його станова структура

На початку XIX ст. Росія була величезною країною, що охоплювала території у Східній Європі, Північній Азії та частину Північної Америки (Аляску). У результаті територіальної експансії у першій половині XIX ст. її терени збільшилися з 16 млн до 18 млн кв. км завдяки приєднанню Фінляндії, царства Польського, Бессарабії, Кавказу й Закавказзя, Казахстану, Приамур'я та Примор'я.

Відповідно населення імперії протягом першої половини XIX ст. збільшилося з 37 до 69 млн осіб. Російське суспільство було, фактично, феодальним із характерною для нього становою структурою. Стани поділялися на привілейовані (дворянство, духівництво і частково купецтво) та непривілейовані (селяни, міщани). Найчисельнішу частину селянства становили кріпаки, що їх на початку XIX ст. налічувалося 15,2 млн осіб. Вони вважалися «хрещеною власністю» дворян-поміщиків, яких на той час було близько 600 тис.