Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Англія та Франція у 1815-1847 pp.

Економічний розвиток Франції

У 1815-1847 pp. у країні зростали обсяги промислового виробництва і торгівлі, розширювалося будівництво доріг і каналів, прокладалися залізниці. Ринкові відносини дедалі глибше проникали в сільське господарство.

У промисловості набирала темпів промислова революція: з'явилися великі на ті часи фабрики з верстатами й паровими машинами, зросли виплавка чавуну й видобуток вугілля. У 30-х pp. з'явилися пароплави, 1831 р. почалося будівництво залізниць — до 1848 р. їхня протяжність становила 2 тис. км. Обсяг промислового виробництва виріс за ці роки на 60%. Франція посіла перше місце у світі з випуску шовкових тканин, значно зріс випуск бавовняних, хутряних виробів. Центром текстильної промисловості став Ельзас. Але промислова революція у Франції відбувалася набагато повільніше, ніж в Англії; мануфактур було більше, ніж фабрик. Переважали дрібні майстерні, особливо у виробництві предметів розкоші, у чому Франція вела перед в Європі. Найбільшими промисловими центрами країни, а водночас і центрами робітничого руху, стали Ліон, Марсель, Лілль, Рубе, Сент-Етьєн. Найбільші робітничі виступи, придушені за допомогою військ, сталися в 1831 і 1834 pp. у Ліоні.

Провідну роль в економіці країни зберігало сільське господарство. Обсяг його продукції зріс за цей час (без збільшення кількості оброблюваної землі) на 50%. Великі підприємства колишніх дворян були тільки на півночі, в інших регіонах країни переважали дрібні селянські господарства. На селі відбувався процес товаризації господарства і майнового розшарування селян. З'явилися заможні господарі, які виробляли продукцію для потреб ринку, і ті, хто підробляв наймитуванням, і взагалі безземельні селяни.