Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Англія та Франція у 1815-1847 pp.

Чартистський рух

У 30-40-х pp. XIX ст. в Англії розгорнувся масовий рух, відомий під назвою «чартизм» (від англ. charter — хартія). Це був найбільший рух протесту, прихильники якого вимагали надання ширших представницьких повноважень палаті громад англійського парламенту. Значну частину чартистів становили робітники, які вбачали в загальному виборчому праві можливість створення парламентської системи, що у своїх діях зважатиме на їхні потреби.

Відлік чартистського руху ведуть від 1836 p., коли столяр Вільям Ловетт створив невелику Лондонську асоціацію робітників. Наступного року вона висунула свої вимоги з 6 пунктів: загальне виборче право для дорослого чоловічого населення; рівні виборчі округи; щорічне переобрання членів парламенту; оплата роботи членів парламенту; таємне голосування; ліквідація майнового цензу стосовно виборів до парламенту. Ця програма, підтримана більшістю організацій у країні, стала основою «Народної хартії», опублікованої 1838 р. Було складено петицію до парламенту, підписання якої вилилось у масові демонстрації, мітинги та грандіозні факельні маніфестації з гаслами на її підтримку. Невдовзі було зібрано понад мільйон підписів. Схвалену чартистським конвентом (з'їздом) у Лондоні петицію було вручено парламенту у липні 1839 p., але той відхилив її більшістю голосів.

Влітку 1840 р. утворилася Національна чартистська асоціація (власне, політична партія), яку очолив В. Ловетт. Незабаром у її лавах було близько 50 тис. членів. Складену чартистами другу петицію підписало понад 3 млн осіб. Крім вимог першої хартії, до другої долучили й «питання ножа та виделки», тобто матеріального становища робітників. Висувалися вимоги скасувати закон про бідняків, обмежити робочий день, підвищити оплату праці наймитів. Парламент відхилив і цю петицію. Не увінчалася успіхом і спроба організувати на підтримку хартії загальний страйк. Активність чартистів тимчасово спала.

Останнє піднесення чартистського руху припало на 1847-1848 pp. Під новою петицією було зібрано 5 млн підписів. Але вжиті урядом рішучі заходи зірвали і цю акцію чартистів. Парламент знову відхилив петицію. Восени 1848 р. рух чартистів почав занепадати і в 50-х pp. XIX ст. зійшов нанівець.