Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
Римська республіка та її падіння

Боротьба між Римом і Карфагеном за панування в Середземномор'ї

Підпорядкувавши собі Італію, римляни почали готуватися до захоплення острова Сицилія. Цьому опирався Карфаген — колишня фінікійська колонія у Північній Африці.

Карфаген вважався наймогутнішою державою в Західному Середземномор'ї, маючи свої колонії в Іспанії та на Сицилії. Римляни називали карфагенян пунами, тому війни між Римом і Карфагеном називають Пунічними.

Перша Пунічна війна тривала 23 роки, починаючи з 264 р. до н. е., і закінчилася поразкою Карфагену у 241 р. до н.е. Рим перетворив Сицилію у свою провінцію, тобто підпорядковану область. Однак могутності Карфагену зломлено не було, і обидві країни готувалися до нових битв.

Римський сенат розробив такий план: одна консульська армія нападає на карфагенян в Іспанії, а інша—в Африці. Але молодий карфагенський полководець Ганнібал перешкодив цим намірам. Він вирішив випередити римлян і першим завдати удару.

У 218 р. до н.е. Ганнібал зруйнував іспанське місто Сагунт, що було союзником Риму. Римляни у відповідь оголосили Карфагену війну. Розпочалася Друга Пунічна війна.

Тим часом Ганнібал, вийшовши з Іспанії на чолі добірних військ і перейшовши з величезними втратами Альпи, опинився там, де його не чекали, — у долині ріки По. Галлам —давнім ворогам Риму, які жили в тих місцях, Ганнібал заявив, що воює за свободу Італії. Галли дали Ганнібалу продовольства і коней, вступали в його військо.

Ганнібал, у декількох битвах розгромивши консульські армії, вирушив на південь країни, намагаючись підняти на боротьбу з Римом народи Італії.

У 216 р. до н.е. Риму вдалося зібрати нове велике військо — 80 тис. легіонерів. Неподалік від міста Канни консули наздогнали ворога, і один з них наважився дати бій. У Ганнібала було усього 40 тис. солдат. Однак він переміг. Перемога під Каннами стала класикою воєнного мистецтва.

Після поразки при Каннах римляни уникали рішучих боїв — війна ставала затяжною. Молодий і обдарований римський полководець Сципіон, який упродовж п'яти років воював з карфагенцями в Іспанії, запропонував сміливий план захоплення ворожої столиці і висадився в Африці. Після 15 років війни в Італії, не зазнавши жодної поразки, Ганнібал був змушений поспішити на захист Карфагена.

У 202 р. до н.е. біля міста Зама, що на південь від Карфагена, відбулася вирішальна битва Ганнібала з римлянами. Армію великого Ганнібала було розбито. Сципіон одержав почесне прізвисько Африканський.

Наступного року Рим і Карфаген уклали мир, за яким Карфаген визнавав свою поразку. Він позбувся усіх володінь за межами Африки, зобов'язався видати Риму військовий флот, бойових слонів і заплатити значну суму грошей. Так закінчилася Друга Пунічна війна. Рим став хазяїном у Західному Середземномор'ї. Однак загроза з боку Карфагену не зникла, і Рим це розумів.

Досвідчений і впливовий сенатор Катон, побувавши в Карфагені, був вражений кількістю кораблів і товарів у його гавані, багатством міста. Повернувшись на батьківщину, він закликав до повного знищення квітучого міста. Кожну промову в сенаті Катон закінчував словами: «Все ж таки я гадаю, що Карфаген повинен бути зруйнований».

Почалася Третя Пунічна війна. У 146 р. до н.е. Сципіон Молодший — прийомний онук Сципіона Африканського — захопив Карфаген і зрівняв його із землею.

Після перемоги над Карфагеном Рим розпочав підкорення країн Східного Середземномор'я — Македонії, Сирії, Єгипту.

Першою була Македонія. Римський консул Тит Квінкцій Фламінін розбив македонського царя Філіппа V і змусив його вивести свої війська з Греції. Після цього він проголосив у Коринфі, куди греки з'їхалися на Істмійські ігри, свободу Еллади. У ці дні лише дехто розумів, що відбувається не звільнення Греції, а зміна її володарів.

Незабаром римляни, оголосивши війну сирійському володареві Антіоху III, висадилися в Малій Азії і розгромили його військо. На Сирію було накладено величезну контрибуцію, а пізніше вона стала римською провінцією.

Після перемоги над Сирією римський сенат вирішив підкорити собі Македонію остаточно. У 168 р. до н.е. легіони Риму розгромили останнього македонського царя Персея. Македонське царство перестало існувати.

У Греції після її «звільнення» римляни повелися як завойовники. Це спричинилося до того, що греки взялися за зброю. Вони мужньо боролися за свою незалежність, але були розбиті. Особливо постраждало багате торгове місто Коринф, зруйноване вщент. Це сталося того самого року, коли було знищено Карфаген.

Єгипет було підкорено Римом у другій половині І ст. до н.е.

В результаті загарбницьких війн Рим запанував над усім Середземномор'ям. Завойовані держави перетворювалися на римські провінції.