Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Французька революція кінця XVIII ст.

Війна проти другої антифранцузької коаліції. Італійський та єгипетський походи Бонапарта

Зовнішня політика Директорії характеризувалася постійними війнами. У 1795 р. Франція підписала мирну угоду з Пруссією, и якою до неї відійшли землі лівого берега Рейну. Іспанія також пристала на мир, і перша антифранцузька коаліція розпалась. Але Австрія вирішила й далі вести війну, Англія ж допомагала їй грішми. У війні проти цих країн найбільше відзначився молодий генерал Наполеон Бонапарт (1769— 1821).

Придушивши заколот роялістів, Наполеон здобув прихильність Директорії. 27-річного генерала було призначено в Північну Італію командувачем армії, яка мала йти походом на австрійців.

Армія налічувала трохи більше 30 тис. роззутих і кепсько одягнених солдатів; їм протистояла 80-тисячна, добре озброєна армія Австрії. Незважаючи на це, Бонапарт розбив кращих австрійських генералів. Про нього заговорила вся Європа.

Ідучи в Італію, він заявляв, що метою походу є визволення її населення від австрійців і гніту феодальних урядів. Однак обіцянки виявилися брехнею. Панування Австрії було замінено пануванням Франції. Італійців Наполеон Бонапарт пограбував, жорстоко придушивши народний рух в Італії.

Війну було закінчено миром 17 жовтня 1797 р. Франція здобула Бельгію, Ломбардію з сусідніми країнами та лівий берег Рейну. Італію було перетворено на кілька «дочірніх», а насправді — залежних від Франції республік. Швейцарія та Голландія також перетворилися на залежні від Франції республіки. Проте Англія — головний ворог — залишалася невразливою.

У 1798-1799 pp. Бонапарт здійснив похід в Єгипет і Сирію (30-тисячна армія з артилерією на 350 суднах), сподіваючись згодом відібрати в Англії найціннішу її колонію — Індію. Успіхи початкового етапу експедиції незабаром змінилися невдачами. Похід закінчився повним провалом. Населення чинило загарбникам відчайдушний опір. Армія зменшувалася від безперервних боїв, спеки й чуми. Зв'язок із Францією перервався. Англійський адмірал Нельсон знищив французький флот у нічній битві біля мису Абукир.

Під час єгипетського походу утворилася друга антифранцузька коаліція (Англія, Австрія, Росія, Туреччина, Неаполітанське королівство). Дізнавшись про перемоги російського генерала О. Суворова в Італії та Швейцарії, а також про те, що становище Директорії хитке, Наполеон залишив армію в Єгипті та з великими труднощами, проскочивши крізь загородження англійських кораблів, що чатували на нього, у жовтні 1799 р. з'явився в Парижі. Залишки французької армії в Єгипті згодом здалися англійцям.