НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Французька революція кінця XVIII ст.

Активізація контрреволюції

Розгортання французької революції спричинило білу еміграцію та втечу дворянства за кордон. Білий прапор Бурбонів був для них уособленням «старих порядків». Король також почувався полоненим у революційному Парижі. Вночі 20 червня 1791 р. Людовік XVI з родиною спробував потай залишити Францію і приєднатися до емігрантів. Одначе спроба виявилася невдалою. Короля затримали і повернули до столиці. Населення Парижа зустрічало Людовіка XVI похмурим мовчанням. Для парижан вчинок короля був зрадою інтересів нації.

Парижани вимагали зречення престолу Людовіком XVI і суду над ним. Дедалі більшої популярності набували республіканські ідеї. 17 липня 1791 р. на Марсовому полі у Парижі зібрався величезний натовп, який вимагав встановлення республіки. Агресивність парижан налякала Установчі збори. За їхнім наказом Національна гвардія відкрила вогонь з гармат по демонстрантах. Розстріл на Марсовому полі засвідчив поглиблення у суспільстві розколу між прихильниками встановлення конституційної монархії та республіки.