Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Французька революція кінця XVIII ст.

Скликання Генеральних штатів. Установчі збори

Генеральні штати (станово-представницький орган) не збиралися у Франції з 1614 р. У ситуації кризи, що охопила країну, всі чекали від них якихось суттєвих змін. Надії третього стану, що становив переважну більшість населення країни, висловив у своїй брошурі «Що таке третій стан?» абат Сієс (1748-1836). На це питання він відповів: «Усе». І написав далі: «Чим він був до цього у політичному устрої? — Нічим»; «Чим він хоче бути? — Стати чимось». Генеральні штати розпочали роботу 5 травня 1789 р. у Версалі. 270 депутатів репрезентували дворянство. 291 — духівництво, 572 — третій стан. Король розраховував, що робота штатів обмежиться схваленням його пропозицій щодо податкової реформи, але від самого початку події розгорталися за іншим сценарієм. Перед виступом короля було оголошено, що голосування відбуватиметься постаново, тобто кожен стан матиме один голос. Депутати третього стану виступили проти цього, бо в такому випадку вони мали б один, а привілейовані стани —два голоси. Представники третього стану запропонували провести спільне обговорення, голосувати всім разом, причому кожен депутат повинен був мати один голос. Чимало депутатів від двох привілейованих станів приєдналися до цієї пропозиції: 17 червня вони оголосили себе Національними зборами, тобто органом, який репрезентував інтереси всієї нації. Національні збори проголосили, що вони вважають за необхідне ліквідувати абсолютизм у Франції.

Король скасував це рішення і намагався приборкати бунтівних депутатів. Ті відмовилися виконувати волю короля. Тоді Людовік XVI вирішив діяти силою і наказав зачинити зал, де вони збиралися. Одначе депутати не розгубилися, а дали клятву не розходитися, поки не створять для Франції конституцію. Вони оголосили також недоторканність депутатів і те, що зазіхання на їхні права є державним злочином. Перші успіхи й підтримка діяльності депутатів населенням спонукали їх 9 липня оголосити себе Установчими зборами, завданням яких було створення Франції нового державного ладу. Дня Людовіка XVI це стало приводом для того, щоб розпочати підготовку до розгону Установчих зборів.