Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (КІНЕЦЬ XVIII—ПОЧАТОК XX СТ.)
Основні тенденції економічного і політичного розвитку світу від кінця XVIII ст. до 1870 р.

Технічний прогрес і капіталізм

Період з 1789 р. по 1870 р. — це епоха становлення індустріального суспільства. У розвитку продуктивних сил відбувся перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики, що зумовило величезне зростання продуктивності праці. Так, коли у XVIII ст. для одержання 10-15 тонн заліза потрібно було два тижні, то у 1870 р. —10 хвилин. Значно посилилася влада грошей. У суспільстві розпочалася гонитва за накопиченням капіталів будь-якими засобами, оскільки вони були головним мірилом соціального статусу особи. Прагматизм і меркантильність охопили всі верстви населення і, насамперед, — правлячу верхівку.

Винахід та удосконалення парової машини дали потужний двигун не тільки для фабричних верстатів, а й для транспорту. У 1830 р. залізнична мережа всього світу становила лише 332 км. Через п'ять років її довжина зросла до 8 тис, а 1870 р. вона перевищувала 200 тис. км.

У середині XIX ст. значного поширення набув електричний зв'язок — телеграф.

У 60-х pp. XIX ст. було збудовано перші двигуни внутрішнього згоряння, які відіграють важливу роль і сьогодні. Електрика тоді ще не набула значного поширення в техніці, за винятком зв'язку, проте в галузі електрики було зроблено важливі винаходи. Англійський учений Майкл Фарадей відкрив електромагнітну індукцію. На основі цього відкриття згодом було створено генератори змінного струму (динамо-машини). За нової епохи сталися зрушення і в рільництві. Відтоді дедалі більше поширювалася багатопільна система. На селі почали використовувати штучні добрива — кісткове борошно, вапно та ін.

У першій половині XIX ст. в Англії та в північних штатах США, а згодом і в інших країнах, почали застосовувати сільськогосподарські машини: багатолемішні плуги замість однолемішних, кінні сівалки, жниварки й молотарки на кінній тязі.

А втім, машини у сільському господарстві впроваджувались набагато повільніше, ніж у промисловості. Адже використовувати їх могли тільки великі господарства, які працювали на ринок, а в більшості країн переважало дрібне селянське господарство.

Індустріалізація докорінно змінила соціальну структуру суспільства, поглибила прірву між багатими та бідними. Якщо буржуазія намагалася перевершити щодо розкоші аристократів, то робітники були заклопотані тим, щоб не втратити роботи і не вмерти з голоду.