Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Створення США

Конституція США

«Статті Конфедерації» мало кого влаштовували. За таких умов у травні 1787 р. у Філадельфії зібралися 55 делегатів від усіх штатів (крім Род-Айленду) з метою виробити конституцію молодої держави. Делегати створили конституційний конгрес, який у гострих дискусіях протягом чотирьох місяців узгоджував основні положення конституції. Нарешті, 17 вересня 1787 р. більшість делегатів прийняла компромісний варіант і підписала текст Конституції США, яка діє й понині.

За Конституцією, США з нечіткої конфедерації перетворювались у сильну федеративну державу, її суб'єкти — штати — зберегли за собою значну частину прав, але головні загальнодержавні функції було передано Федеральному (центральному) урядові: він вирішував, зокрема, питання зовнішньої політики, оборони, фінансів, загальнодержавного законодавства.

Конституція передбачала принцип поділу влади на гілки (законодавчу, виконавчу, судову) та систему стримувань і противаг, яка не дозволяла посилюватись одній гілці влади за рахунок іншої та попереджала спроби встановлення одноосібної влади.

Виконавча влада в країні передавалася президентові США, який обирався строком на чотири роки, був главою держави, уряду, а також головнокомандувачем збройних сил. Він призначав міністрів, яких затверджував Конгрес (парламент), але підпорядковувалися вони лише президентові, а також послів і членів Верховного суду. У випадку хвороби, смерті або нездатності президента керувати державою вводилася посада віце-президента, який одночасно виконував функцію головуючого в сенаті (верхній палаті Конгресу). Конгрес міг висловити президентові недовіру (імпічмент).

Законодавча влада належала Конгресові. Він мав право встановлювати і збирати податки, регулювати торгівлю (зовнішню та між штатами), карбувати гроші, вводити мито, формувати армію і флот.

Складався Конгрес з двох палат. Верхня—сенат—обиралася на засіданнях місцевих законодавчих зборів. Кожен штат, незалежно від розміру й кількості населення, посилав двох представників. Сенат обирався на шість років з обов'язковою заміною третини складу через кожні два роки, затверджував призначення на вищі державні посади, вирішував питання зовнішньої політики, у випадку необхідності виступав як судовий орган вищих державних службовців, аж до президента. Якщо державного службовця визнавали винним, на нього чекали суд або відставка.

Нижня палата—палата представників—обиралася терміном на два роки пропорційно до кількості виборців у штаті. Вона обговорювала законопроекти, утверджувала бюджет і податки, але свої рішення мала узгоджувати із сенатом.

Право голосу було надано тільки білим чоловікам, які досягай 21-річного віку і мали певне майно. Так у Конституції закріплювався расовий та майновий ценз.

Конституція встановлювала і Верховний суд — вищу судову інстанцію, яка призначалася з 6 (згодом із 9) юристів на довічний термін.

Для свого часу Конституція США була найбільш передовою та демократичною. Вона різко контрастувала з абсолютистськими порядками Європи. Але хоча й гарантувала права власності, в ній були відсутні гарантії демократичних свобод. Цю хибу було усунуто 1789 р. На вимогу всіх штатів Дж. Медісон сформував перші 10 поправок до Конституції — Білль про права. У них проголошувалися свобода зборів, слова, друку, релігії, недоторканність особи, суд присяжних, право кожного американця мати зброю для самозахисту та ін. Білль було затверджено 1791 р.

Згодом затвердили й державну символіку. 14 червня 1777 р. Конгрес затвердив національний прапор США, 1782 p. — герб, а 1931 p. — гімн.