Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)

Російська держава наприкінці XVII — у XVIII ст.

Вторгнення військ Карла XII в Україну. Полтавська битва

У 1706 р. Карл XII виступив зі своєю армією у напрямі російського кордону. Спроба шведів оточити російське військо біля Гродна виявилася невдалою. З Прибалтики на підмогу Карлу XII вирушив 16-тисячний корпус генерала Левенгаупта, який мав доставити головним силам армії все необхідне. У битві біля села Лісне у вересні 1708 р. цей корпус зазнав поразки і втратив усі обози.

Тим часом стало відомо, що на бік Карла XII перейшло і 4-тисячне запорозьке військо. Гетьман України І. Мазепа пообіцяв шведам усіляку підтримку в обмін на допомогу у боротьбі за незалежність України.

Військо Карла XII вирушило в Україну. Але населення не підтримало Мазепи, який нічого не зробив для того, щоб підготувати ґрунт для такого зовнішньополітичного повороту. До того ж попередня соціальна політика козацької старшини не викликала ентузіазму населення. Петро І, занепокоєний таким перебігом подій, вирушив зі своїм військом в Україну, зруйнував гетьманську столицю Батурин, де було влаштовано різанину населення, і провів вибори нового гетьмана.

Тим часом 30-тисячне шведське військо підійшло до Полтави, де були великі склади військових припасів і продовольства. Розпочалась облога.

На допомогу гарнізонові міста вирушили головні сили росіян (42 тис. вояків) на чолі з самим царем. 27 липня 1709 р. під Полтавою відбулася вирішальна битва, в якій шведи зазнали поразки.

Після Полтави докорінно змінився перебіг Північної війни. Бойові дії було перенесено за межі Росії. Данія та Річ Посполита знову виступили проти Швеції. У 1710 р. російські війська оволоділи Ригою, Ревелем (Таллінном). Того ж року після облоги з суходолу і моря впала шведська фортеця Виборг, що відкрило росіянам шлях до Фінляндії.