Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)

Англія у другій половині XVII - у XVIII ст.
Англійська революція другої половини XVII ст.

Початок революції. Громадянська війна

У січні 1642 р. Карл І залишив Лондон і вирушив на північ, де в нього було найбільше прихильників. 22 серпня 1642 р. король оголосив війну парламентові. У країні спалахнула громадянська війна.

Військо короля складалося з дворян (кавалерів) і прихильників англіканської церкви. Парламентське військо, яке отримало назву «круглоголові» за форму зачіски, складалося, в основному, з пуритан і прихильників парламенту. Попервах армія парламенту зазнавала поразок, але завдяки рішучим діям Олівера Кромвеля, який очолив армію, ситуація змінилася.

Реформована Кромвелем армія завдала королівським військам поразок у битвах під Мастон-Муре (1644) і Несбі (1645). Втративши будь-яку підтримку, Карл І втік до Шотландії, але шотландці продали його парламентові за 400 тис. фунтів.

Після ув'язнення короля парламент прийняв низку законів. Усю землю було проголошено приватною власністю її володарів (крім селян); торговельно-промислові верстви суспільства домоглися повної свободи підприємницької діяльності та знищення монополій; землі короля, його прихильників та церкви було розпродано або віддано солдатам як плату за службу.

Кромвель, будучи палким прихильником республіканських ідеалів, відіграв вирішальну роль у долі короля. Парламент схилявся до збереження королівської влади; Кромвель з відданими йому військами вступив у Лондон та усунув з парламенту прихильників монархії. Згодом було створено суд, який засудив короля до страти. 30 січня 1649 р. Кардові І відрубали голову. Після цього в парламенті було скасовано палату лордів, Англію проголошено республікою. Законодавчу владу передано Довгому парламенту, виконавчу — Державній раді. Але фактичним правителем країни став Кромвель.