Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Країни Сходу в XVI - XVII ст.

Індія в XVI-XVII ст.

Держава Великих Моголів. На початку XIV ст. Індійський султанат, створений у ХІІІ ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана — підкорити непокірних князів супроводжувалося жорстокими війнами. Найбільше «уславився» цим султан Ібрахім Лоді. Налаштовані проти нього васали об'єдналися й запросили на допомогу Захіруддіна Мухаммада Бабура — правителя Кабула.

Бабур, маючи сильне військо, оснащене артилерією, у битві поблизу Паніпата (1526 р.) розгромив війська делійського султана. 1526 р. вважають датою заснування держави Великих Моголів, яка проіснувала 200 років. Бабур прийшов до Індії з Моголистану, тому його і всіх, хто був з ним, називали моголами.

Бабур правив недовго. У 1530 р. він помер, а його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося обстоювати право на державу, створену батьком. У 1556 р. престол успадкував його 13-річний син Акбар.

З 1568 по 1592 pp. Акбар завоював долини річок Інд і Ганг. Як мудрий правитель, він розумів, що для підтримання спокою в державі необхідно домогтися лояльності всіх підданих, тому скасував податок для немусульман (джизію). У 1575 р. за його наказом було збудовано молитовний дім для релігійних дискусій. Там християни, буддисти, індуси, іудеї вели дискусії у присутності Акбара. Така релігійна толерантність викликала обурення мусульманського духовенства, яке 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — «дін-і-іллахі» («божественна віра»).

За часів сина Акбара — Джахангіра — імперія жила у спокої та мирі. Розвивалися культура, мистецтво, архітектура, наука.

Після смерті Джахангіра розпочалася боротьба за владу між його чотирма синами. Переможцем став Аурангзеб і 1658-1707) —жорстокий і підступний правитель. Як правовірний мусульманин, він ліквідував релігійну толерантність, а 1679 р. відновив джизію. Попри те, що за роки його правління територія імперії значно збільшилася, в ній чи не щороку відбувалися повстання. За своє довге правління Аурангзеб так і не спромігся втихомирити суспільство. Імперія почала розвалюватись. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримиренну боротьбу. Ця міжусобиця підготувала ґрунт для завоювання Індії англійськими колонізаторами.

Моголи створили блискучу еклектичну цивілізацію, —а поєднала релігійні та культурні традиції як Стародавньої Індії, так і ісламських країн, особливо Ірану й держав Середньої Азії.

Завоювавши Індію, моголи не порушили її традиційного способу життя, а завдяки своїй віротерпимості змогли поєднатися з правлячою елітою. Як тільки гармонію між завойовниками і завойованими було порушено, держава Великих Моголів загинула.

Опорою влади верховного правителя (шаха) були землекористувачі, які за службу отримували землі з сільськими громадами. Кожен землекористувач повинен був споряджати кінний загін воїнів, збирати податки. Якщо він порушував договір із шахом, його земля передавалася іншому. Через це землекористувач не був зацікавлений у розвиткові земель, а весь прибуток витрачав на спорудження палаців, розкішне вбрання, коштовності, розваги. За такої системи управління сільська громада потерпала так само, як і тисячу років тому.

Розвиток ремесла в імперії Великих Моголів зумовлювався тим, що шахи й знать робили великі замовлення ремісникам і вимагали від них товару високої якості й художньої досконалості. Отож, індійський ремісник, на відміну від європейського, працював на замовлення, а не на ринок, і виробляв не товар для масового споживача, а твори мистецтва для вибагливого покупця.

Значного розвитку набула торгівля з іншими країнами. По-перше, іслам прихильно ставився до торгівлі, по-друге, існував великий попит на індійські товари, особливо після проникнення в Індію європейців. Торгівля тут була настільки розвиненою, що вже існували розгалужена банківська система і векселі.

Початок XVI ст. в Індії ознаменувався торговельною експансією європейців. Першими на Індійське узбережжя 1498 р. прибули португальці, очолювані Васко да Гамою. Вдавшись до воєнних експедицій на початку XVI ст., вони захопили декілька портів на західному узбережжі. Португальські володіння в Індії управлялися віце-королем, який розширював сфери панування, захоплюючи володіння місцевих феодалів. Разом із португальськими гарнізонами й купцями в Індії з'явилися ченці-місіонери.

З XVII ст. європейська експансія посилилася. Англійці та голландці заснували в 1600-1602 pp. Ост-Індські торговельні компанії, поступово витіснивши португальців.

У 1639 р. англійці закріпились у Мадрасі, а потім у Бомбеї. Одночасно французи захопили місто Пондішері. Боротьба англійських і французьких колонізаторів тривала десятки років. Остаточно витіснити французів з Індії англійці зуміли лише в 60-х pp. XVIII ст.

Отже, величезна країна з багатомільйонним населенням через феодальну роздробленість і міжусобиці втратила незалежність, перетворившись у колонію Англії.

Індійська культура за правління Великих Моголів досягла високого рівня. Цьому сприяла політика підтримки діячів мистецтва, яку вони провадили. Найвидатнішим письменником Індії часів Акбара став Абуль-Фазл. Він створив кількатомну історію правління Акбара, котра стала джерелом знань про події в тогочасній Індії. Свій твір Абуль-Фазл написав перською мовою, яка була державною в імперії Моголів.

Одним із шедеврів могольської культури стало мистецтво мініатюр, яке згодом служило взірцем для творчості Рембрандта. Два перські майстри — Мір Сід Алі та Абдус-Самад, які прибули до Індії разом із шахом Хумаюном, очолили імператорську майстерню живопису («кітаб-хан»), засновану Акбаром. Він відіграв важливу роль у створенні оригінального могольського стилю, вимагаючи від майстрів реалізму й відмови від перських традицій. У майстерні над створенням ілюстрацій до історичних творів, портретів і живописних сцен працювали як мусульмани, так і індуси. Так було виконано мальовничі мініатюри до мемуарів Бабура та Акбара.

Іншим досягненням стала обробка напівкоштовного та коштовного каміння. Справжнім витвором мистецтва став всесвітньо відомий «Трон Павича», оздоблений коштовностями, на якому майже 100 років сиділи могольські імператори.

За Акбара та його наступників в Індії споруджувалися величні і грандіозні монументальні будівлі: храми-мечеті, палаци-фортеці, усипальниці. Один із величезних палаців-фортець Акбара було побудовано в Делі. Фортечні мури, складені з великих кам'яних брил, були заввишки до 20 м. Інший палац-фортеця, що його Акбар звів поблизу міста Агра, стояв майже в пустелі, будучи схожим на місто-мі-раж із будинками, парками, ставками й альтанками, які з'єднувалися між собою брукованими дорогами.

Шедевром архітектурного стилю імперії Великих Моголів стала славнозвісна мечеть-мавзолей Тадж-Махал в Агрі. її було збудовано за наказом Шах-Джахана у 1631— 1642 pp. на спомин про його дружину, яка померла, народивши чотирнадцяту дитину. Мечеть споруджено з чудового білого мармуру, її прикрашають білі бані та мінарети, що віддзеркалюються в басейні, спорудженому поряд.