Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Культура і наука Західної, Центральної та Східної Європи в XVI - XVII ст.

Розвиток астрономії

Бурхливий розвиток мореплавства за нових часів сприяв становленню наукової астрономії. Саме в астрономії було зроблено відкриття, які завдали нищівного удару старій системі поглядів на будову Всесвіту. За цією системою, що базувалася на поглядах Арістотеля та Птолемея, у центрі світу знаходилася непорушна Земля, навколо якої оберталися Місяць, Сонце та зірки.

Людиною, яка своїми науковими висновками, зробленими з астрономічних досліджень, довела хибність старої теорії, був польський учений Миколай Коперник (1473-1543). За допомогою досліджень він дійшов висновку, що Земля разом з іншими планетами обертається навколо Сонця й навколо власної осі, та створив геліоцентричну (із Сонцем у центрі) систему. Свої погляди він виклав у славнозвісній праці «Про обертання небесних тіл», котру створював упродовж 40 років і, розуміючи, яку реакцію вона викличе, боявся її опублікувати. Книга побачила світ у день смерті вченого й супроводжувалась обережною передмовою видавця, в якій він репрезентував викладену в книзі теорію як цікаву гіпотезу. Теорія М. Коперника заклала підвалини нової астрономії, дала поштовх розвиткові фізики, механіки та новим дослідженням Всесвіту.

Наступний значний крок у дослідженні Всесвіту здійснив італієць Джордано Бруно (1548-1600). На відміну від Коперника, який центром Всесвіту вважав Сонце, Бруно обгрунтував ідею безкінечності Всесвіту, в якому існує безліч світів зі своїми сонцями. За поширення цього вчення він був заарештований, провів 8 років у в'язниці, але так і не зрікся своїх поглядів. За вироком суду інквізиції його було звинувачено в єресі та спалено на багатті.

Італійський вчений Галілео Галілей (1564-1642) 1608 р. винайшов телескоп і розпочав з його допомогою регулярні дослідження. Він переконався в безмежності зоряного простору, відкрив гори на Місяці, плями на Сонці та супутники Юпітера. Усе це підтверджувало правильність теорій М. Коперника та Дж. Бруно. Інквізиція засудила теорію Коперника як єресь і зажадала від ученого відмовитися від пропаганди цієї теорії. Галілей не погодився. У 1632 р. він видав працю «Діалоги про дві найвідоміші системи світу — Птолемееву та Коперникову», де навів незаперечні докази слушності теорії Коперника. За цю книгу церква влаштувала суд над 70-річним астрономом. Його, як єретика, присудили до каяття і довічного ув'язнення. Після п'яти місяців принижень і допитів Галілей підписав зречення. До кінця своїх днів учений знаходився під наглядом інквізиції. В останні роки життя він зробив значні відкриття у фізиці — відкрив закони сучасної механіки.

Лише у 80-90-х pp. XX ст. католицька церква визнала, що засудження вчених було помилковим, і погодилася з їхніми поглядами на будову Всесвіту.