Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Культура і наука Західної, Центральної та Східної Європи в XVI - XVII ст.

Розвиток медицини і математики

Значних успіхів було досягнуто в галузі анатомії. Почали провадитися систематичні анатомічні розтини, що дало змогу створити нові теорії про природу людського організму та винайти нові методи лікування хвороб. Італійський медик Андреас Везалій (1514-1564) видав 1543 р. фундаментальну працю «Про будову людського тіла». Незважаючи на переслідування духовної та світської влади, Везалій провадив розтини людських трупів, вивчаючи анатомію людини. Після появи його праці за вченим почала стежити інквізиція. Його схопили за брехливим доносом у розтині живої людини та засудили до паломництва в Палестину. Під час подорожі корабель розбився, а вчений опинився на безлюдному березі, де й помер від голоду. Проте його ім'я назавжди залишилося в історії медицини.

Іспанський вчений Мігель Сереет (1509-1555) відкрив кровообіг людини. За сміливість наукових поглядів і незалежність у думках його було спалено в Женеві за наказом Ж. Кальвіна.

Кровообіг людини було підтверджено і під час анатомічних досліджень Везалія. Англійський лікар та анатом Вільям Гарвей (1578-1657) завершив вивчення цього процесу, створивши теорію кровообігу людини. Гарвея вважали одним із найосвіченіших людей свого часу, а його відкриття стали справжньою революцією в медицині. Згодом Гарвей почав досліджувати, як зароджується людське життя. Сутність своїх дослідів він підсумував у вислові: «Все живе — з яйця». Медичні світила тогочасної Європи не сприйняли його відкриттів і почали цькувати й висміювати талановитого вченого, але він не здався. Сучасники зрозуміли й визнали заслуги вченого лише наприкінці його життя.

Італієць Джіроламо Фракасторо (1480-1553) дослідів способи поширення інфекцій і визначив, які засоби необхідні для боротьби з інфекційними захворюваннями. Вчений-аматор Антоні ван Левенгук (1632-1723) винайшов мікроскоп, який дозволив йому зробити чимало важливих відкриттів, найбільшим з-поміж яких було відкриття і дослідження мікробів. У краплині води Левенгук відкрив цілий світ.

Починаючи з кінця XVI ст., розвиваються майже всі галузі математики. Набула сучасного вигляду алгебра. Французький математик Франсуа Вієт (1540-) 603) започаткував літерні позначення і заклав основи загальної теорії рівнянь, завдяки чому вважається засновником нової алгебри. Ще один французький математик і філософ Рене Декарт (1596-1650), встановивши взаємозв'язок між теорією рівнянь і геометрією, відкрив нову дисципліну — аналітичну геометрію. Основи своєї теорії він виклав у праці «Міркування про метод». Нові методи обчислення безкінечно малих величин запропонував професор Болонського університету Бонавентуро Кавальєрі (1591-1647) у праці «Геометрія неподільних». У розробленні цього методу значну роль відіграли також Иоганн Кеплер і Рене Декарт, який увів у науковий обіг термін «змінна величина».