Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Польща в XVI — 1-ій половині XVII ст.

Польсько-турецькі війни

Приєднавши за Люблінською унією українські землі, Польща мусила приділяти увагу обороні цих земель від нападів татар. Українські козаки, які захищали свої землі від татар і самі здійснювали походи до турецьких берегів, тепер опинилися під владою польського короля. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. відносини між Польщею та Османською імперією різко загострилися.

У 1620 р. турецько-татарські війська виступили проти Польщі. Турецька армія вдерлася до Молдавії та Валахії. Під Цецорою, поблизу Ясс, польське військо гетьмана Жолкевського було вщент розбите турками, а сам Жолкевський загинув. Залишившись без армії, польський король звернувся за допомогою до козаків. Під час переговорів у Варшаві з козацькою делегацією на чолі з гетьманом П. Сагайдачним було досягнуто згоди про виступ 40-тисячного козацького війська на допомогу Польщі.

А тим часом на Польщу наступала 260-тисячна турецько-татарська армія під проводом султана Османа II. У 1621 p. обидві армії — турецька і польська — зустрілися біля міста Хотин. Польською армією командував К. Ходкевич, а козацьким військом, що входило до складу польської армії, — П. Сагайдачний. Битва між двома арміями тривала упродовж 40 днів.

«У боях під Хотином 1621 р. головні удари турків були скеровані на козацький табір, — писав історик І. Крип'якевич, — і козаки своєю обороною та атаками здобули собі велику славу в усій Європі, — панегіристи порівнювали їх зі спартанцями, що обороняли Фермопіли від персів. Козацькі загони вдерлися до табору султана, розгромили його та змусили Османа II розпочати мирні переговори».

У результаті перемоги поблизу Хотина Польщі пощастило зупинити наступ Османської імперії на її землі, але вона зобов'язувалася не допускати нападів козаків на турецькі володіння та їхніх морських походів.

В другій половині XVII ст. Річ Посполита опинилася в умовах політичної кризи. її наслідком став поступовий занепад Польщі, яка наприкінці XVIII ст. перестала існувати як самостійна держава: її територію було поділено між Росією, Австрією та Пруссією.