НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Польща в XVI — 1-ій половині XVII ст.

Зміна династії на королівському троні

Особливістю політичного розвитку Польщі в XVII ст. було те, що в ній не склалась абсолютна монархія, а утвердилася «шляхетська республіка». Шляхта обирала короля. Виборний король не мав права ухвалювати важливі рішення без згоди сейму, що складався з сенату і палати послів.

Королівська влада значно ослабла. Часто магнати були впливовішими та багатшими від короля. Реальна влада в державі належала магнатам, які обирали королем того, хто їх влаштовував.

У 1572 р. Сигізмунд II Август помер. З його смертю обірвалася династія Ягеллонів. Якщо доти обрання нового короля було суто формальним актом, то з того часу воно набуло іншого характеру — короля обирали голосуванням палат сейму. Першим виборним королем став Генріх Валуа (1573-1574). Через кілька місяців він повернувся до Франції Генріхом III. З його ім'ям пов'язано підписання «Генріхових артикулів». За цим документом король не мав права призначати свого наступника, затверджувати або скасовувати постанови сеймів, оголошувати війну, укладати мир, скликати ополчення. У випадку порушення королем цих умов магнати і шляхта мали право підняти проти нього повстання і позбавити його влади. Виконувати ці умови був зобов'язаний і новий король Стефан Баторій (1576-1586). Він зумів повернути владі короля авторитет, але умови, підписані Генріхом, мусив виконувати. У 1587 р. королем було обрано Сигізмунда III (1587-1632), який започаткував на польському престолі династію Вазів. У Польщі новий король вів боротьбу з протестантами, а поза її межами провадив надзвичайно активну зовнішню політику, зумівши втягнути країну в усі тогочасні війни та суперечки.