Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
Розквіт Стародавньої Греції

Греко-перські війни. Марафонська битва

У VI ст. до н.е. міста греків на Іонічному узбережжі Малої Азії опинилися під пануванням величезної Перської держави. На початку V ст. до н.е. цар Дарій І вирішив підкорити всю Елладу. Цьому передувало антиперське повстання в Іонії у 500 р. до н.е. Більшість полісів вважали безнадійною боротьбу з персами і відмовились допомагати повсталим одноплемінникам, порадивши скоритися Дарію. Лише афіняни надіслали в головне місто Іонії—Мілет — 20 бойових кораблів. Шість років боролися іонійці за свою свободу, але сили були надто нерівними, і перси, врешті-решт, придушили повстання. Дарій так зненавидів афінян, що наказав слузі щодня за трапезою повторювати йому: «Володарю! Пам'ятай про афінян!».

Крім Афін, домагань царя Дарія на Елладу не визнала і Спарта. Щоб підкорити ці міста-держави, Дарій спорядив величезний флот. Почалися греко-перські війни.

Влітку 490 р. до н.е. перський флот увійшов у Марафонську бухту, звідки в Афіни вів прямий шлях і де була велика рівнина, зручна для кінного бою. На кораблях прибуло 15-тисячне військо. Афіняни змогли спорядити 9 тис. чоловік. На посаду стратега (воєначальника) народні збори обрали Мільтіада, який знався на військових прийомах персів. Афіни попросили допомоги в Спарти. Там погодилися допомогти, але не відразу, а пізніше. Не допомогли афінянам й інші поліси. Лише прикордонне з Аттикою місто Платеї надіслало тисячу воїнів.

Від Марафона до Афін більше 40 км. Мільтіад перекрив шлях ворогам, зайнявши позиції на навколишніх пагорбах, остерігаючись спускатися на рівнину, зручну для дій перської кінноти.

Через декілька днів, уночі, частину перського війська разом із кіннотою було посаджено на кораблі. План перських воєначальників був простим: обігнути Аттику і ввірватися в беззахисні Афіни. Дізнавшись про це, Мільтіад зважився на бій. Вийшовши на рівнину, греки вишикувалися фалангою — тісно зімкнутими рядами воїнів. Знаючи, що перси будуть завдавати удару по центру, Мільтіад посилив фланги. Персам удалося прорвати бойову лінію греків у центрі, але краї вистояли. Вважаючи, що перемога близька, перси кинулися грабувати грецький табір. В цей момент греки завдали удару з флангів. Перси не витримали натиску і побігли. У битві загинуло понад 6 тис. персів і всього 192 афінських воїни. Греки захопили сім кораблів. На інших перси поспішно відпливли.

Грецький гонець поніс до співвітчизників радісну звістку: відстань від Марафона до Афін здолав без перепочинку, не знімаючи обладунків. Повідомивши громадян про перемогу, він помер на місці від перевтоми. Відтоді на честь героя атлети на Олімпійських іграх змагаються з бігу на дистанцію, яку пробіг вістівник, — 42 км 195 м. Цей вид змагань зветься «марафонським бігом».

Незважаючи на поразку, перси вирішили все ж таки завоювати Афіни. Передбачаючи задум противника, Мільтіад з армією поспішив до Афін. Коли ворожий флот наблизився до міста з моря, перси побачили на березі грецьку фалангу у бойовій готовності. Вони не зважилися вдруге випробовувати долю і вирушили додому, в Азію.

Відтоді персів перестали вважати непереможними. Афіняни першими здобули над ними важливу перемогу.