Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
Розквіт Стародавньої Греції

Велика грецька колонізація

У VIII—VI ст. до н.е. греки заснували десятки колоній на берегах Середземного і Чорного морів.

Загроза голоду і боргового рабства змушувала греків запитати рідні міста і шукати щастя на чужині. Була й інша причина масових від'їздів за море: боротьба між демосом та аристократією. Якщо програвав демос, то його ватажки, побоюючись помсти, рятувалися втечею. Якщо ж демос перемагав, то за своє життя боялися знатні люди.

Греки завжди селилися біля моря. Вибирали місце зі зручною гаванню, джерелами питної води і родючими землями. В одній із таких колоній побував знаменитий грецький історик Геродот. Цією колонією була Ольвія, розташована на березі Дніпрово-Бузького лиману. У причорноморських степах по сусідству з Ольвією жили племена кочівників — скіфів.

На землях сучасної України виникло декілька грецьких поселень. Найбільші з них — Ольвія, Пантикапей (сучасна Керч) і Херсонес (поряд із сучасним Севастополем), Тіра (сучасний Білгород-Дністровський), Феодосія.

Чимало сучасних міст Середземномор'я також були засновані греками: Стамбул і Синоп — у Туреччині, Неаполь — в Італії, Марсель — у Франції. Тільки на півночі Африки та в Іспанії майже не було грецьких колоній — цьому заважали фінікійці, які заснували там свої колонії. Так виникла ворожнеча між двома містами — Карфагеном та Афінами, між двома морськими народами — фінікійцями і греками.