Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Франція в XVI — 1-ій половині XVII ст.

Піднесення Франції за Генріха IV

Гугенотські війни завершилися виданням у 1598 р. Нантського едикту. Католицизм визнавався панівною релігією, але гугеноти отримали дозвіл вільно сповідувати свою віру та створювати релігійні громади в усіх містах, окрім Парижа. Вони могли обіймати будь-які державні посади. Як гарантію здійснення цієї угоди гугеноти зберігали на півдні 200 фортець із гарнізонами та 25-тисячну армію.

Генріх IV отримав у французів прізвисько «добрий король». При ньому було дано лад підупалому за роки війн господарству країни, введено нагляд за збиранням податків, а самі податки з населення було впорядковано і зменшено. Генріх IV розумів, що добробут і процвітання Франції створюються її трудівниками, тому захищав селян від сваволі панів.

Уряд Генріха IV приділяв значну увагу і розвиткові вітчизняної промисловості. Ремісників було звільнено від обмежень, що накладалися цеховими статутами, створено сприятливі умови для розвою мануфактурної промисловості. Ввезення іноземних промислових виробів було обмежено, а вивезення вітчизняної сировини заборонено.

З королівської скарбниці навіть надавалися субсидії власникам мануфактур для розширення виробництва. З'явилися привілейовані королівські мануфактури, що виготовляли шовк, фаянсові вироби, парфуми.

Політика, здійснювана урядом Генріха IV для відродження економіки Франції, набула характеру меркантилізму, коли держава активно втручалася в господарське життя, вдаючись до протекціонізму (захисту) власних виробників.

Свою зовнішню політику Генріх IV спрямував на успішний розвиток заморської торгівлі. За його підтримки було відкрито Східноіндійську торговельну кампанію. У 1604 р. розпочалася колонізація французами Канади — експедиція Шамплена створила тут першу колонію.

Своїми головними ворогами в Європі Генріх IV вважав іспанських і німецьких Габсбургів. Він намагався протидіяти спробам іспанського короля Філіппа II придушити Реформацію, розуміючи, що посилення Іспанії зачіпатиме інтереси Франції. Вважаючи війну з Габсбургами неминучою, Генріх IV енергійно готувався до неї. Проте в розпалі підготовки до війни його було вбито. 14 травня 1610 р. король загинув від кинджала фанатичного католика Франсуа Равальяка, який, можливо, помстився за Нантський едикт.