НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Франція в XVI — 1-ій половині XVII ст.

Варфоломіївська ніч

Катерина Медічі переконала Карла IX, що гугеноти хочуть його вбити. Наляканий король зрадив адмірала Коліньї та підтримав католиків.

Між 2-ою і 4-ою годинами ночі 24 серпня 1572 р. подзвін на Сен-Жерменській дзвіниці став сигналом для католиків. Будинки гугенотів було заздалегідь помічено білими хрестами. Гугенотів убивали беззбройними, в ліжках, не жаліючи навіть дітей і жінок. Адмірала Коліньї вбили, інших вождів гугенотів змусили прийняти католицьку віру. Різанина тривала ще кілька днів і в інших містах Франції. Протягом двох тижнів після Варфоломіївської ночі по всій Франції було винищено понад 30 тис. протестантів.

Наслідки Варфоломіївської ночі виявились іншими, ніж сподівалася Катерина Медічі: війна між католицьким і гугенотським таборами спалахнула з новою силою.

Гугеноти розгорнули боротьбу за зміну королівської династії та створили 1576 р. на півдні Франції справжню гугенотську державу — Конфедерацію — з окремими органами правління, податками, військом. її очолив Генріх Наваррський.

Королем Франції після смерті Карла IX став Генріх III (1574-1589 pp.). Відсутність у короля нащадків перетворювала Генріха Наваррського у найвірогіднішого кандидата на престол. Можливість появи короля-гугенота спонукала католиків до активних дій. У 1585 р. було створено Лігу — федерацію католицьких міст. Очолив її Генріх Гіз, який висунув претензії на французьку корону. До Ліги увійшли північне дворянство і міста півночі на чолі з Парижем. Країна розкололася на дві частини — гугенотський Південь і католицьку Північ.