Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

НОВА ІСТОРІЯ (XVI—КІНЕЦЬ XVIII СТ.)
Початок реформації в Європі

Контрреформація

Реакцією католицької церкви на нові процеси в суспільно-політичному житті європейських країн за часів Реформації стала система заходів, що увійшла в історію під назвою Контрреформація.

Католицька церква не була готова до Реформації. Лише в середині 40-х pp. XVI ст. вона подолала розгубленість і перейшла в наступ. Для боротьби з посиленням Реформації у 1542 р. було реорганізовано римську інквізицію. Вона поширила свій вплив майже на всі католицькі держави. З особливою жорстокістю інквізиція діяла в Іспанії та Португалії, де всі підозрювані, «залишки лютеран» і «прибічники еразмізму» засуджувалися до спалення.

Наступного року було створено «Індекс заборонених книг», до якого потрапили твори всіх неугодних католицькій церкві авторів. Вміщені в «Індексі...» книжки вилучались у книготорговців і спалювалися на майданах разом із портретами авторів. Запідозреним у читанні або переховуванні заборонених книг загрожував суд інквізиції.

Проте цих заходів було недостатньо. Реформування потребувала сама католицька церква. Папа Павло 777(1534-1549) доручив раді церковних учених розробити проект реформи, яка б зміцнила католицьку церкву. Затвердити цю реформу повинен був церковний собор, який зібрався у місті Тридент. Тридентський собор проходив з перервами з 1545 р. по 1563 р. і отримав від папи повну свободу дій в обговоренні питань церковного життя.

Собор закликав до очищення церкви від негідних її членів, продаж індульгенцій і церковних посад було заборонено, за поведінкою священиків установлено суворий нагляд. Церква повернулася до своєї головної справи — піклуватися про душі людей і допомагати бідним; ченці відкрили брами монастирів для хворих і жебраків, почали надавати притулок бездомним і хліб голодним. За наказом папи Пія V (1566-1572) було вдвічі зменшено римський двір, введено сувору фінансову звітність, вигнано усіх хабарників.

На Тридентському соборі було також затверджено основні католицькі догмати, які визначають обличчя і сучасного католицизму.