Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

СЕРЕДНІ ВІКИ
Країни Сходу за доби середньовіччя

Культура Індії та Китаю в середні віки

Спираючись на попередні досягнення, культура Індії продовжувала розвиватися, збагачуючи своїми здобутками світову культуру. Так, уже на початку нашої ери в Індії користувалися десятковою системою чисел, яка тепер застосовується в усьому світі. Індійські математики вміли обчислювати площі фігур та об'єми тіл, виконувати дії з дробами, відносно точно визначати число л (пі).

Вагомими були і здобутки в медицині. Індійські лікарі досконало знали внутрішню будову тіла, робили складні операції, використовуючи близько 200 хірургічних інструментів, готували ліки від усіляких хвороб. Вони славилися своїми знаннями і вміннями в усіх країнах Сходу.

До наших днів збереглося багато споруд із часів середньовіччя. Шедеврами середньовічної архітектури є буддійські храми, витесані у скелях в Аджанті, Елпорі, на о. Елефант.

Крім храмів у скелях, зводилися храми у вигляді башт. В Оріссі було споруджено ціле храмове містечко, обнесене могутніми мурами. Всередині храми майже не прикрашали, проте ззовні вони суцільно вкриті рельєфами, статуями і майстерно виконаним різьбленням по каменю. Скульптори відтворювали сцени з легенд та оповідей. Вони вміли добре зображувати людей і тварин у русі.

Від ХШ ст. на архітектуру Індії значний вплив справляла мусульманська культура. Найбільш вражаючим став велетенський мінарет Кутб-Мінар у Делі заввишки 70 м.

Література середньовічної Індії створювалася переважно санскритом (найдавнішою літературною мовою аріїв). Він виконував ту саму роль, що й латина в Європі. Знаменитим поетом і драматургом був Калідаса. Після мусульманських завоювань індійські поети почали використовувати народну мову — арабську та перську.

Китайська цивілізація створила оригінальну і багату культуру, яка стала справжньою скарбницею для культур інших народів і цивілізацій.

Однією з основ китайської культури було ієрогліфічне письмо. Воно стало взірцем для писемності корейців, в'єтнамців, японців. Необхідність складати іспити для отримання чиновницької посади спричинила відкриття початкових і вищих шкіл та училищ, збільшення кількості освічених людей. Китайські чиновники були одночасно поетами, художниками, прекрасно володіли мистецтвом гарного письма — каліграфією.

Китайці першими винайшли папір і налагодили найпростішу форму книгодрукування. Текст вирізувався на дерев'яних дошках, заливався спеціальною фарбою, а потім друкувався на папері. На початку VIII ст. в Китаї почала виходити урядова газета «Столичний вісник», яка проіснувала до XX ст. Діяли великі бібліотеки.

Китайцям належить першість у винайденні компаса і пороху. У VIII ст. в країні відкрилась Академія наук, у XV ст. було написано багатотомні енциклопедії з історії, географії, медицини, мистецтва тощо.

VIII—IX ст. називають золотою добою китайської поезії. Поет Лі Бо написав близько 30 томів ліричних творів, в яких оспівував рідну природу. Інший поет, Ду Фу, мріяв про краще майбутнє, коли люди збудують величезний дім, а в ньому знайдуть притулок «мільйони скривджених долею бідняків».

Значних здобутків досягли архітектори Китаю. Вироблений ними стиль, ознакою якого були закручені кінцями вгору дахи, став своєрідною візитною карткою країни, оскільки робив привабливими для ока навіть похмурі будівлі фортець і палаців.

Оригінальним було і образотворче мистецтво Китаю. Художники писали твори на шовковій тканині або папері, які змотувались у сувої.