Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

СЕРЕДНІ ВІКИ
Країни Сходу за доби середньовіччя

Боротьба Китаю проти монгольського поневолення. Династія Мін

У 1279 р. завершилося підкорення Китаю монголами, які встановили тут свою династію—Юань.

Панування монголів мало для Китаю двоякі наслідки. З одного боку, воно супроводжувалося значними людськими жертвами, знищенням надбань китайської цивілізації, а з іншого — завдяки приєднанню до системи монгольських держав Китай серйозно втягнувся у світову торгівлю, що сприяло його економічному піднесенню. Про Китай часів монгольського панування цікаві згадки залишив венеціанський мандрівник Марко Поло.

Після завоювання Китаю перед монголами постала проблема: як управляти цією територією. Не маючи можливості запропонувати що-небудь своє, монголи були змушені прийняти китайську систему — від імператора до найменшого чиновника. Найвищі посади в державі посіли монголи. Таке становище призвело до того, що вони перейняли не тільки систему управління, а й мову, писемність, культуру та ін. Незважаючи на таке «окитаєння», останні вважали себе вищими за китайців і поводились як загарбники, посилюючи податковий гніт.

Політика монголів викликала загальне обурення. Від середини XIV ст. в Китаї спалахували народні повстання, виникали неодноразові спроби палацових переворотів. Зрештою, в 1368 р. одного з керівників селянського повстання Чжу Юаньчжана проголосили імператором. Він започаткував нову династію Мін, яка правила Китаєм до 1644 р. Столицею спершу було місто Нанкін, а згодом її перенесли до міста Даду, яке отримало нову офіційну назву Пекін.

Прийшовши до влади, нова династія відновила традиційну китайську систему управління. Було встановлено нормальні ставки податків. Держава перебрала на себе роботи з відновлення системи іригації. Значна увага приділялася розвиткові ремесел, особливо виробництву порцеляни, шовку, паперу, скла, себто тим виробам, що експортувалися. Почалася відбудова і перебудова китайських міст.

Щоби засвідчити свою велич, імператори династії Мін здійснювали активну зовнішню політику. Вони розширили кордони держави до Тибету та Індокитаю. Організовувалися воєнні експедиції в Океанію. Найбільше експедицій (сім) очолив адмірал Чжен Хе у 1403-1433 pp. до Індії, Індонезії, Індокитаю, Малайзії і навіть до берегів Африки.

За часів династії Мін китайці активно переселялися в Індокитай та Індонезію, де створили цілі китайські поселення.