СЕРЕДНІ ВІКИ
Гуситський рух

Повстання

Страта Яна Гуса та відлучення стали приводом до вибуху народного невдоволення. Всі конфлікти, що зріли, вирвались на поверхню: конфлікти між чехами та німцями, королем та феодалами, духівництвом і папою, університетом і єпископом Празьким, феодалами та селянами. Хоча в кожного прошарку населення була своя мета боротьби, але об'єднувало їх прагнення домогтися реформування церкви і позбутися засилля німців, що панували в країні. Символом руху стала чаша, а його учасники назвалися гуситами.

Після повстання у Празі 1419 р. гусити поступово заволоділи всією Чехією — серцем Священної Римської імперії. Після смерті короля Вацлава вони оголосили про позбавлення його наступника, імператора Сигізмунда, чеського престолу. Учасники руху на свій розсуд перелаштовували країну. Управління було зосереджено в руках сейму — зібрання всіх станів. Гусити створили сильну армію на чолі з досвідченими полководцями. Ними було вироблено нову тактику: вони ставили в коло важкі бойові вози, сковували їх ланцюгами і в такій фортеці стримували атаки кінних рицарів; опісля, як ворог знесилювався, переходили в наступ. Окрім того, гусити почали застосовувати на полі бою легкі гармати, розміщені на возах. Найбільшою реформою гуситів стала конфіскація церковних володінь, скасування десятини, реформування церкви та її обряду.