Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

СЕРЕДНІ ВІКИ
Країни басейну Середземного моря

Папська область

Авіньйонське полонення пап мало негативні наслідки для розвитку їхньої держави. Вона розпалася на безліч феодальних володінь, а в Римі почали правити аристократи. Спроба проголосити в місті комуну в середині XVI ст. виявилася невдалою через слабкість торговельно-промислових верств. Заклик керівника руху за комуну Кола ді Р'єнцо до всіх італійських міст об'єднатися навколо стародавньої столиці теж не був підтриманий.

Після придушення комуни і наведення порядку в 1357 р. за ініціативою кардинала Альборноза на зборах вищого духівництва і знаті було прийнято конституцію, згідно з якою в Папській області встановлювалася централізована система управління, а знать, вище духівництво, представники комун у провінціях здобули право видавати закони та розподіляти податки. Проте схизма завдала нового удару по стабільності. Ситуація покращилася за часів папи Мартина V(1417-1431 pp.), який відновив у Римі комуну.

Папська область залишалася слаборозвиненою економічно і з найтяжчою системою експлуатації селян та міських мешканців. Важким тягарем для населення стало свавілля папських чиновників, податки на утримання папської курії, будівництво, що розгорнулось у Римі в XV ст. Руйнівною для розвитку Папської області була політика непотизму, коли правлячий папа призначав на важливі посади родичів, витісняючи представників свого попередника.