Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

СЕРЕДНІ ВІКИ
Монгольські завоювання

Похід монголів на Русь

Після завершення війни з імперією Цзінь на курултаї було схвалено рішення про великий західний похід з метою довершити війну проти половців, а заразом покарати Волзьку Булгарію і Русь: монголи не звикли прощати образ. Очолив похід онук Чингісхана Бату (Батий). Його найпершим радником став Субеде (Субудай). Армія монголів (30-40 тис. воїнів) рушила на захід. Першою жертвою стала Велика Булгарія. Монголи захопили і знищили місто Булгар. Після цього вони підійшли до кордонів Рязанського князівства. Батий вислав до рязанців послів по «десятину», тобто вимагав дати йому десяту частину людей, коней, зброї, на що рязанський князь Юрій відповів: «Тільки коли нас не буде, все те ваше буде». Той бій рязанці програли. Монголи взяли Рязань в облогу і через шість днів захопили місто, спалили його, а мешканців знищили. Загинув і князь. Розоривши Рязань, орда рушила на Владимиро-Суздальське князівство. По дорозі монголів наздогнав загін рязанського боярина Євпатія Коловрата. 1700 вояків мужньо напали на орду, завдавши їй значних втрат. Проте всі герої загинули. Владимиро-Суздальський князь Юрій Всеволодович від'їхав на північ своїх володінь збирати сили, давши наказ обороняти Владимир-на-Клязьмі. Монголи взяли місто в облогу і завоювали його, знищивши княжу сім'ю. Сам князь через необачність був несподівано атакований монголами в таборі й загинув разом зі своїм військом.

Пограбувавши князівство, монголи рушили на Новгород. По дорозі вони затримались на два тижні під стінами містечка Торжок, яке мужньо оборонялось.

Весняне бездоріжжя і втрати змусили Батия повернути назад. У верхній течії Оки орда несподівано застрягла на сім тижнів біля Козельська. «Зле місто», як назвали його монголи, зрештою було взято, а всі його мешканці загинули.

Після відпочинку і поповнення 1239 р. орда знову рушила в похід, тепер уже на південь. Розоривши Чернігівське і Переяславське князівства, взимку 1240 р. монголи оточили Київ. Обороною керував воєвода Дмитро, поставлений князем Данилом Галицьким. Кияни мужньо захищалися, але монголи в районі Лядських воріт увірвалися до міста. Останнім пунктом оборони Києва стала Десятинна церква. Хоробрі захисники загинули під уламками церкви. Поранений воєвода Дмитро потрапив у полон до монголів. Його мужність викликала у монголів захоплення, і за наказом хана йому було збережено життя.

Після загарбання Києва Батий рушив далі на захід. З вогнем і мечем він пройшовся землями Галицько-Волинського князівства, спалив Володимир, Галич та інші міста.

Батий у Центральній Європі. Розоривши руські князівства, війська монголів не зупинилися. Похід в Європу, як і всі попередні, було ретельно підготовлено. Головною метою походу було загарбання Придунайської низовини (Паннонії), найбільш придатної для кочових народів частини Європи. Оволодіння Паннонією давало монголам можливість створити базу для подальших рейдів у Західну Європу.

Першою вирушила північна колона, завдавши кількох поразок польським військам і розоривши міста Південної Польщі — Люблін, Сандомир, Краків, Бреславль та ін. Біля міста Легниця сталася вирішальна битва, в якій чисельно менша монгольська армія розгромила об'єднані сили польських, чеських і німецьких рицарів. Подальше просування монголів у глиб Центральної Європи було зупинено впертим опором. Біля міста Оломоуц монголи зазнали першої поразки і змушені були повернути на з'єднання з основними силами, що вступили в межі Угорського королівства. Неподалік сучасної столиці Угорщини м. Будапешта — на річці Шайо угорська армія зазнала нищівної поразки. Угорщина, а також уся Східна Європа опинилися під контролем монголів. Невгамовний Субеде розробляв плани походів на Італію, Австрію, Німеччину.

У вирішальний момент підготовки нового походу прийшла звістка, що помер великий хан Угедей. Закон, установлений Чингісханом, передбачав, що «в разі смерті правителя всі Чингісиди повинні повернутися до Монголії та взяти участь у виборі нового великого кагана». Бату відмовився від подальших завоювань і вирушив назад. Йому потрібно було зберегти армію для боротьби за владу. Зворотний шлях монголів проліг Далмацією, Сербією та Болгарією.

Походи монголів мали значні наслідки для подальшого розвитку народів Європи та Азії. Було розграбовано і знищено квітучі міста, занепали великі території. Монгольська навала змінила перебіг історичного розвитку народів Східної Європи, особливо руських князівств. На декілька століть монголи визначили долю таких країн, як Китай, Іран, Індія та ін. Створена ними імперія була найбільшою за всю історію людства.