Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

СЕРЕДНІ ВІКИ
Візантія в оточенні ворогів

Турки-сельджуки і Візантія

У той час, коли західно-європейцям забракло земель і вони почали освоєння незаселених територій всередині своїх країн та розгорнули наступ на Схід, Візантійська імперія боролася за виживання. Безперервні війни, що їх вела Візантія на початку XI ст., виснажили її. Імперія ще залишалася сильною і могутньою, але, як втомлена людина, потребувала відпочинку.

Під час війн у Візантії з'явилася могутня знать, яку п'янили здобуті перемоги і яка була переконана, що може управляти державою краще за імператора. Візантійські полководці розгорнули боротьбу за трон. Поки воєначальники вели боротьбу за владу, армія слабшала, замість наступу непомітно перейшла до оборони і зненацька опинилася в оточенні ворогів. На Балкани з Причорноморських степів вторгайся орди печенігів і болгари. Нормани захопили останні володіння візантійців в Італії. Проте найнебезпечнішим був ворог, який наступав на східні кордони імперії, — турки-сельджуки.

Візантійський імператор Роман IV був змушений розпочати в 1068 р. справжню війну проти турків, які спустошували землі імперії. Три роки тієї війни не дали ніяких результатів: візантійці не зазнали поразок, але й не здобули жодної перемоги. У новому поході, навесні 1071 p., імператор вирішив за будь-яку ціну домогтися перемоги. Але його зіткнення з турками біля вірменського міста Манцикерта призвело до загибелі візантійської армії. Імператор і всі воєначальники потрапили в полон. Султан Альп-Арслан («Хоробрий Лев») відпустив імператора лише після його згоди виплачувати сельджукам величезну данину.

Звістка про поразку під Манцикертом приголомшила візантійців — переможений імператор втратив престол, а договір із сельджуками було розірвано.

Турки, не отримавши обіцяного, рушили завойовувати візантійські володіння в Малій Азії. На захоплених землях вони утворили державу Румський султанат, або Рум (Рим) —так завойовники називали Візантію. Тепер зі своїх володінь вони пожадливо дивилися на палаци Константинополя, що розкинувся на протилежному боці затоки.

Загроза неминучої загибелі Візантії спричинила нову хвилю боротьби за імператорський престол. Нарешті, в 1081 р. до влади прийшов досвідчений воєначальник Олексій Комнін.