Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

СЕРЕДНІ ВІКИ
Внутрішня та воєнна колонізація в Європі

Підкорення Прибалтики

У другій половині XII ст. розпочалася німецька колонізація Східної Прибалтики, заселеної балтськими та угро-фінськими племенами лівів, естів, пруссів та ін. Спершу на ці землі прийшли німецькі купці, які заснували факторії на узбережжі Балтійського моря; за купцями — християнські проповідники і рицарі-хрестоносці. У 1201 р. переселенці заснували на землі лівів місто Ригу, яке стало центром нової німецької землі Лівонії. Папа Інокентій III оголосив хрестовий похід, метою якого була християнізація балтських племен. У 1202 р. засновано новий духовно-рицарський орден мечоносців (на їхньому одязі було зображено меч і хрест). Просуваючись уздовж Західної Двіни, мечоносці почали завоювання прибалтійських земель.

Лівонію охопило полум'я війни. Народи Прибалтики чинили відчайдушний опір, але не могли довго опиратися натиску добре озброєних і дисциплінованих рицарів-хрестоносців. Разом з німцями-хрестоносцями на землі естів рушили данці, які заснували тут фортецю Ревель (сучасну столицю Естонії місто Таллінн), і шведи.

Після підкорення Лівонії розпочалося завоювання прусських земель. Вирішальну роль у захопленні Пруссії відіграв Тевтонський орден, який після падіння Єрусалимського королівства перемістився з Палестини в Європу. Після тривалої 50-річної боротьби рицарі підкорили пруссів. Завоювання здійснювалося з надзвичайною жорстокістю. Більшість пруссів було знищено, а тих, хто залишився живими, поневолено та окатоличено. На захоплених землях розселилася значна кількість селян і рицарів з Німеччини, яким орден гарантував надійний захист і великі земельні володіння.

Протягом XIII ст. вся Прибалтика, крім Литви, опинилася під владою хрестоносців. Рицарі наблизилися до північно-західних кордонів руських князівств, але зупинятись не збиралися, оскільки серйозного опору зустріти не сподівалися.