Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

СЕРЕДНІ ВІКИ
Хрестові походи

Другий і Третій хрестові походи

Становище хрестоносців на Сході не було міцним. У середині XII ст. сельджуки перейшли в наступ. Вони проголосили джихад — священну війну ісламу проти християн, розгромили війська графа Триполітанського і захопили Едессу. Єрусалимський король, втративши більшу частину своїх володінь, звернувся по допомогу до папи, який у відповідь оголосив Другий Хрестовий похід (1147-1149). Незважаючи на значні військові сили (50 тис. вояків), що вели за собою німецький імператор Конрад III і французький король Людовік VII, похід закінчився повною поразкою. Місто Дамаск — мета походу—витримало облогу хрестоносців.

У другій половині XII ст. становище хрестоносців на Сході значно погіршилося через походи єгипетського султана Салах ад-діна, або Саладина, як його називали європейці. Він завоював значні території, створив велику державу, центром якої став Єгипет, і намагався знищити держави хрестоносців. Саладин захопив Єрусалим і взяв за життя мешканців величезний викуп.

Захід організував Третій Хрестовий похід (1189-1192). Дія підготовки армії все населення повинно було сплачувати особливий податок — «саладинову десятину». Очолили похід три європейські королі: французький, англійський і німецький. Та від самого початку учасників походу переслідували невдачі. Під час переправи через гірську річку в Сирії втопився німецький імператор Фрідріх І Барбаросса, після чого більшість німецьких рицарів повернулася додому. Французький король Філіпп II Август та англійський король Річард І Левове Серце були давніми ворогами і лише чинили перешкоди один одному.

Висадившись 1191 р. в Сирії, англійські та французькі війська оточили фортецю Акра і після тривалої облоги захопили її. Однак після цього Філіпп II Август і Річард І Левове Серце посварилися остаточно, і французи, покинувши англійців напризволяще, повернулися додому.

Річард І Левове Серце тричі намагався взяти Єрусалим, але не зміг. Він лише уклав 1192 р. угоду з Саладином, за якою султан гарантував християнським паломникам безперешкодне відвідування святих міст—Єрусалима, Назарета і Вифлеема протягом трьох років.

Другий і Третій Хрестові походи довели, що західний християнський світу же не переживав такого релігійного піднесення, як раніше. Суперечки між: державами Європи загострилися, і католицька церква виявилася неспроможною подолати їх величною ідеєю служіння християнству.