СЕРЕДНІ ВІКИ
Хрестові походи

Напередодні Великого паломництва

У другій половині XI ст. християнський світ зазнав багатьох змін. Завдяки реформам Григорія VII католицька церква значно зміцніла і почала відігравати помітну роль у європейських справах. Папська влада неодноразово перемагала імператорську.

Європейське рицарство XI ст. опинилося у скрутній ситуації. Існування права майорату (першості в успадкуванні), за яким лише старший син феодала отримував маєток, а молодші повинні були самостійно шукати засоби до існування, призвело до того, що ці безземельні рицарі перетворилися на справжнє лихо для країн Європи: вони грабували, влаштовували криваві битви зі слабшими сусідами, адже вільних земель не було, а працювати чи торгувати вважалося для рицаря ганьбою.

Найлегшим способом розбагатіти у ті часи був грабунок. Незліченні багатства, за тогочасними уявленнями, зосереджувалися на Сході. Для того, щоб переконатись у правдивості такого твердження, вчасно трапилася дуже слушна нагода.

На Сході у другій половині XI ст. склалася ситуація, сприятлива для втручання європейських феодалів. Візантійська імперія переживала скрутні часи. З півночі на неї нападали печеніги, із заходу — сицилійські нормани, а з півдня і сходу — турки-сельджуки. Імператор Олексій 1 Комнін у 90-х pp. XI ст. звернувся за допомогою до папи і німецького імператора. Для захисту Візантії він погоджувався навіть об'єднати католицьку і православну церкви під головуванням папи римського.

Для Західної Європи кінця XI ст. настав час тяжких випробувань. Протягом семи років країни Європи потерпали від голоду, епідемій чуми та інших хвороб. До цього додалися незвично суворі зими і повені 1089-1094 pp. на півночі. За такої ситуації виникли чутки про наближення кінця світу. Всі чекали божої кари за свої гріхи та були готові спокутувати їх паломництвом у Святу Землю, до Єрусалима, чи отримати спасіння будь-яким іншим релігійним подвигом. Паломники до Гробу Господнього розповідали про переслідування християн турками-сельджуками. Більшість населення Європи ототожнювала біблійну Палестину з казково багатими країнами Сходу. З цих повідомлень та уявлень народилася ідея особливого паломництва — війни за Христа і визволення його Гробу з-під зверхності невірних.