Ваша електронна бібліотека

По історії України та всесвітній історії

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

З Постанови пленуму ЦК КПРС «Про антипартійну групу Маленкова Г.М., Кагановича Л.М., Молотова В.М.» (1957 p., червня 22—29)

[...] Протягом останніх 3—4 років, коли партія взяла рипучий курс на виправлення помилок і недоліків, породжених культом особи, і успішно бореться проти ревізіоністів марксизму-ленінізму як на міжнародній арені, так і всередині країни, коли партія провела велику роботу по виправленню допущених у минулому перекручень ленінської національної політики, — учасники розкритої тепер і повністю викритої антипартійної групи постійно чинили пряму чи посередню протидію цьому курсові, схваленому XX з’їздом КПРС. Ця група по суті намагалась протидіяти ленінському курсові на мирне співіснування між державами з різними соціальними системами, ослабленню міжнародної напруженості і встановленню дружніх відносин СРСР з усіма народами світу.

Вони були проти розширення прав союзних республік в галузі економічного і культурного будівництва, в галузі законодавства, а також проти посилення ролі місцевих Рад у розв’язанні цих завдань. Тим самим антипартійна група протидіяла твердо провадженому партією курсові на більш швидкий розвиток економіки й культури в національних республіках, який забезпечує дальше зміцнення ленінської дружби між усіма народами нашої країни. Антипартійна група не тільки не розуміла, а й чинила опір заходам партії по боротьбі з бюрократизмом, по скороченню роздутого державного апарату. В усіх цих питаннях вони виступали проти ленінського принципу демократичного централізму, який проводила партія.

Ця група чинила впертий опір і намагалася зірвати такий надзвичайно важливий захід, як реорганізація управління промисловістю, створення раднаргоспів в економічних районах, схвалений усією партією і народом. [...]

У питаннях сільського господарства учасники цієї групи виявили нерозуміння нових назрілих завдань. Вони не визнавали необхідності посилення матеріальної заінтересованості колгоспного селянства в розширенні виробництва продуктів сільського господарства. Вони заперечували проти скасування старого, бюрократичного порядку планування в колгоспах і запровадження нового порядку планування, який розв’язує ініціативу колгоспів у веденні свого господарства, що дало вже свої позитивні результати. Вони настільки відірвалися від життя, що не можуть зрозуміти реальної можливості, яка дає змогу наприкінці цього року скасувати обов’язкові поставки сільськогосподарських продуктів з дворів колгоспників. Проведення цього заходу, який має життєве значення для мільйонів трудящих Радянської країни, стало можливим на основі великого піднесення громадського тваринництва в колгоспах і розвитку радгоспів. Учасники антипартійної групи замість підтримки цього назрілого заходу виступили проти нього. [...] Не можна вважати випадковим, що учасник антипартійної групи т. Молотов, виявляючи консерватизм і косність, не тільки не зрозумів необхідності освоєння цілинних земель, а й чинив опір справі підняття 35 млн. га цілини, яка набула такого величезного значення в економіці нашої країни. [...]

У галузі зовнішньої політики ця група, особливо т. Молотов, виявляла косність і всіляко перешкоджала проведенню назрілих нових заходів, розрахованих на пом’якшення міжнародної напруженості, на зміцнення миру в усьому світі. [...]

В основі позиції тт. Маленкова, Кагановича і Молотова, яка розходиться з лінією партії, лежить та обставина, що вони перебували й перебувають у полоні старих уявлень і методів, відірвались від життя партії і країни, не бачать нових умов, нової обстановки, проявляють консерватизм, уперто чіпляються за форми й методи роботи, які зжили себе і не відповідають інтересам руху до комунізму, відкидаючи те, що народжується життям і випливає з інтересів розвитку радянського суспільства, з інтересів усього соціалістичного табору. [...]

Виходячи з усього викладеного вище і керуючись інтересами всемірного зміцнення ленінської єдності партії, пленум ЦК КПРС постановляє:

1. Засудити, як несумісну з ленінськими принципами нашої партії, фракційну діяльність антипартійної групи Маленкова, Кагановича, Молотова і Шепілова, який примкнув до них.

2. Вивести із складу членів Президії ЦК і з складу ЦК тг. Маленкова, Кагановича і Молотова; зняти з поста секретаря ЦК КПРС і вивести із складу кандидатів у члени Президії ЦК і із складу членів ЦК т. Шепілова.