Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Скарга колгоспників с. Попелюхи Піщаиського району Вінницької області Голові Ради Міністрів УРСР М.С.Хрущову на нестерпні умови праці та голод (1946 p., червень)

Микита Сергійович, батьку наш, захисник, тяжко нам, обірвані ми всі, голі й босі, брудні й голодні, на людей не схожі, гірше худоби живемо, ніколи нам не було так тяжко, як у цей час, люди наші з голоду мруть, діти від недоїдання та хвороб стають каліками. Харчуємося ми лободою, лозою, а у кого є гроші, то ідуть у місто і купляють хліб у комерційних магазинах, але і за хлібом іти далеко 140—160 км, а у нас ніхто не продає. Із колгоспу ми нічого не отримуємо і немає надії, бо все вигоріло, а ярові дуже слабі і як виконаємо план, то всі подохнемо [...]

Багато колгоспників збираються виїзжати на Кавказ і у Середню Азію. Всі говорять, що життя там багатше і дешевше, а Україна зубожіла і ніхто на неї не звертає уваги. Живуть нині добре тільки хитруни, спекулянти, жуліки, злодії, а їх багато, а простій людині не добитися правди, всі на його кричать і не вірять.

По статистиці наш район самий відсталий у області, надій ніяких, всі ми убиті горем, то у нас сил вже не вистачить, а із області ніхто нас не слухає і з кожним роком все гірше і гірше, колгоспу все рівно, як не працюй, а гарантії немає, що отримаєш зароблене. У селі дуже сумно, ніяких свят, весіль не справляють, всі обідніли і нікого це не цікавить, а молодь наша ходить у ганчірках і їй не до веселощів. Люди всі змінилися — худі, чорні, злі, говорять, що нині правди немає, але правда повинна бути. [...]