Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Донесення агента німецької фронтової розвідки при командуванні угорської армії про діяльність УПА (1944 p., вересня 1)

Останнім часом надходить все більше повідомлень стосовно українського національного руху на території, окупованій советами, з яких чітко виявляється, що цей рух набув надзвичайно великих розмірів і у теперішній військово-політичній ситуації являє собою дуже суттєвий фактор і силу, спрямовану проти більшовизму, яку необхідно сприймати надзвичайно серйозно. [...]

Радянські військовополонені, котрі потрапили у полон 4—6 днів назад, одностайно, без спеціального опитування, розповідали мені, що велику небезпеку для червоної армії становлять зараз українські партизани. У червоній армії прийнято називати цих партизанів «бандерівцями». Військовополонені, котрі мені це розповідали, були російської національності і крайнє настроєними проти «руху Бандери», тому вони не мали в жодному разі потреби змальовувати силу українських партизанів більшою, ніж вона є фактично. Проте з їхніх розповідей однозначно випливає, що «бандерівці» не являють собою якісь банди грабіжників, а становлять цілком організовану армію, яка так і називається — УПА (Українська Повстанська Армія). Ця армія складається з українців, фанатично відданих своїй справі, котрі, хоча й недостатньо споряджені і погано озброєні, в той же час викликають страх у підрозділів червоної армії, що в незначній кількості перебувають у Західній Україні [...]

Найважливішим є те, що ця армія підтримується всім українським народом, причому в ній, крім активних членів УПА, є ще численні співпрацівники і помічники руху.

Порад із збройною боротьбою УПА здійснює велетенську роботу щодо розкладання червоної армії шляхом різних чинників пропаганди, то знаходять значний відгук у червоноармійців української національності. При цьому пропаганда УПА орієнтується не лише на українців у червоній армії, але і на солдатів інших національностей, до яких вона звертається їхньою мовою. УПА називає себе захисницею всіх малих націй, поневолених більшовицькою Москвою. В самій УПА існують підрозділи, які складаються з різних неукраїнських національностей, але, незважаючи на це, підпорядковуються наказам УПА. Про ступінь небезпеки, яка загрожує більшовизму з боку УПА, найкраще свідчить той факт, що в червоній армії зараз систематично проводяться політичні заняття з метою зобразити УПА в очах червоноармійців як звичайне грабіжницьке явище. Робляться спроби в такий спосіб принизити УПА перед червоноармійцями, тому її називають анархістським рухом типу махновщини і, крім того, «німецько-фашистською агентурою».

Через це головний тягар більшовицького терору в Україні спрямований виключно проти тих людей, котрих підозрюють в тому, що вони є членами УПА. Щоб бути переслідуваним, вистачає підозри у симпатії до УПА. [...]

3. Двоє добровольців дивізії СС «Галичина», з якими я розмовляв після того, як цю дивізіїо розгромили більшовики, розповідали мені, що більша частина добровольців у дивізії вступила до її лав на основі наказу УПА. УПА, зокрема, видала наказ про те, що половина української молоді повинна йти у ліси, а інша половина — вступити до дивізії СС, щоб отримати там повну німецьку військову підготовку, освоїти сучасну зброю і таким чином створити основу для майбутньої української армії. Добровольці цієї дивізії СС оцінюють УПА як значно сильніший і суттєво важливіший фактор, ніж всі галицькі дивізії СС, разом узяті.

Ці добровольці СС дуже високо оцінюють силу і організацію УПА та розраховують на те, що вона разом з національними дивізіями СС була б спроможна утримувати цілий український фронт. Однак передумовою для цього вважають втілення політичних цілей УПА і проведення далекосяжних політичних заходів у сенсі ідейного доробку УПА. [...]