Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Постанова Політбюро ЦК КП(б)У «Про факти роздування управлінських і обслуговуючих штатів у колгоспах УРСР і заходи по ліквідації цих фактів» (1941 p., квітня 14)

ЦК КП(б)У відмічає, що внаслідок проведеної перевірки в Полтавській, Житомирській, Чернігівській і Вінницькій областях в багатьох колгоспах встановлені факти роздування штатів управлінського і обслуговуючого персоналу.

В колгоспах цих областей значна кількість цілком працездатних колгоспників переважно чоловіків, зайняті на різного роду штатних управлінських і обслуговуючих посадах, які безпосередньо в полі і на фермах не працюють, що утворює мниму нехватку робочої сили.

В деяких колгоспах утворені явно зайві штатні посади зав. дворами, конторщиків, посланців, секретарів, надмірно велика кількість вартових, комірників, обліковців і інших осіб обслуговуючого персоналу.

Так, в колгоспі «Ленінський шлях», Гребінківського району, Полтавської області, з 160 працездатних колгоспників, в тому числі 64 чоловіків, на управлінських і обслуговуючих посадах зайнято 40 колгоспників, з них 32 чоловіків. В цьому колгоспі в 1940 р. на оплату адміністративно-управлінського і обслуговуючого персоналу витрачено 13 154 трудоднів або 21,8 % від всієї кількості трудоднів, вироблених всіма колгоспниками за рік.

В колгоспі ім. Молотова, Бобровицького району, Чернігівської області, на штатних управлінських і обслуговуючих посадах зайнято 17,1 % від всієї кількості працездатних в колгоспі, на оплату яких витрачено 8827 трудоднів або 21 % від всієї кількості трудоднів, вироблених в колгоспі за рік. В колгоспі ім. Петровського, Коростенського району, Житомирської області, на штатних посадах зайнято 18,8 % всієї кількості працездатних колгоспників.

В ряді колгоспів на обслуговуючих посадах є багато людей, які нічого не роблять, часто-густо одержують оплату в більш високих розмірах, ніж на виробничих роботах у рільництві і тваринництві. На оплату цих людей безцільно витрачається значна кількість трудоднів, що знижує вартість колгоспного трудодня.

За рахунок фондів, що належать до розподілу на трудодні, в окремих колгоспах утримуються особи, які обслуговують особисті потреби колгоспників — перукарі, шевці, кравці. Проводиться також нарахування трудоднів за роботи, які не зв’язані з колгоспним виробництвом і які повинні виконуватися порядком громадських доручень, — культурникам, парторгам і секретарям комсомольських організацій.

Так, в колгоспі ім. Сталіна, Жмеринського району, Вінницької області, нараховуються трудодні культурнику за керівництво гуртком і за навчання колгоспників танцям.

Подібні факти утримування роздутих штатів управлінського і обслуговуючого персоналу в колгоспах і розбазарювання трудоднів на їх утримання являються наслідком відсутності належної уваги до справи організації праці в колгоспах і найбільш правильному використанню праці колгоспників з боку обкомів, райкомів КП(б)У, радянських і земельних органів, які не помічали і не усували цих викривлень.

Центральний комітет КП(б)У подібні факти роздування адміністративно-управлінського і обслуговуючого персоналу в колгоспах засуджує, як прояв антиколгоспної практики, яка веде до розбазарювання колгоспних трудоднів, утримання за рахунок чесних колгоспників ледарів, нероб, які укриваються, і підриває трудову дисципліну. [...]