Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

З листа Прем’єр-міністру Угорщини з пропозиціями щодо облаштування державного життя на Закарпатті (1939 p., липень)

Донесення про становище на Підкарпатті. У зовнішньополітичному відношенні, в зв’язку з сусідством Підкарпатгя з росіянами, тобто комуністами, слід рахуватись з їх величезним впливом. Здобути Підкарпатгя не було трудно, але його треба і вдержати, і якраз тому я коротко вкажу на ті пункти, по яких треба негайно поліпшити становище.

І. Питання політичного характеру

1. Питання про здійснення обіцяної автономії дуже актуальне.

2. Проект автономії маю щастя додати, але неповний. У всякому разі, важливо в першу чергу, щоб Підкарпатгя зі своєю автономією в рамках Угорщини становило з нею назовні одну цілу єдність, але у внутрішньо адміністративному відношенні Підкарпатгя само вирішувало б свої адміністративні справи. Значить, до Національних зборів Підкарпатгя слід негайно призначити вибори. Депутати, обрані до Національних зборів Підкарпатської території, обирають і направляють депутатів у Будапештський парламент. Громадськість Підкарпатгя це вирішення визнала б найраціональнішим.

3. Оскільки мова може бути й про інші вибори, тільки місцеві, підкарпатці, які знають народну мову, можуть бути обрані.

4. Більша частина службовців, що направлена на роботу на Підкарпаття з Угорщини, не знає народної мови і не намагається, всупереч урядовому розпорядженню, протягом одного року вивчити угро-руську мову. Більшість угорських службовців висміює угро-руську мову і надзвичайно грубо поводиться з людьми. В багатьох випадках таврують назвою іредентиста того, хто заговорить угро-руською мовою.

5. Місцевих підкарпатських службовців стільки попереводили на роботу в Угорщину, що в адміністрації і державних установах вже ледве знайдеться угро-руський службовець. Звичайно, в такий спосіб національну проблему не можна вирішити.

[...]

IV. Питання про кадри

1. У державних установах керівні посади займають невідповідні люди. Напр., Демко Михайло напівінтелігент, простий вчитель, призначений фінансовим міністерським радником, незважаючи на те, що він для цієї посади не має ніякої відповідної освіти. Возарі Аладар призначений урядовим радником, теж не має відповідної освіти, і нарешті Марина Дюла став на чолі шкільних справ, тоді як він навіть і уявлення не має про керівництво школами, і якраз під його керівництвом між учителями та в шкільних справах виникли великі ускладнення.

2. Релігійні занепокоєння. В православних колах під час диктаторського керівництва Марини виникло велике незадоволення, що можна теж пояснити його незнанням справи.

3. Багато українців і січовиків ще й тепер відіграють керівну роль.

4. Колишнім добрим службовцям не дали відповідних посад, навпаки, понизили їх в посаді, і це тоді, коли таким, як Демко, Возарі та Бодакі дали посади не за освітою, і вони панують по-диктаторськи.

5. Перевірки. Під час перевірок багатьох дуже ущемили, причому зовсім надійних, щодо минулого яких не може бути ніякого сумніву, а тих, які в минулому найбільш вороже ставились до Угорщини, зараз ще й відзначають.