Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Витяг із циркуляра Закарпатського крайкому Комуністичної партії Чехословаччини «За яку автономію борються комуністи?» (1938 p., червня 22)

[...] Комуністи ставляться за повне і якнайскоріше здійснення автономії Підкарпаття так, як її визначує Сен-Жерменський мировий договір і конституція Чехословацької республіки, хоч це ще не є докладне демократичне вирішення національного питання. Це означає:

Боремося за автономію, яка дала б найширші демократичні права і свободи підкарпатському народові: аби народ демократичними, прямо пропорційними виборами вибрав автономний сойм, аби автономний сойм мав права назначувати і суспендувати всіх урядників, аби автономний сойм мав права вирішувати всі господарські, соціальні і культурні питання підкарпатського народу. Аби були розширені права окружних і сільських заступництв, а то так, аби в окружних заступництвах були лише ті члени, яких вибирає народ голосуванням, аби права окружного начальника перейшли на окружне заступництво, а права нотаря — на сільське заступництво. Нотаріати аби були зрушені, а сільські заступництва щоб вибирали секретарів, які б виконували функцію нотарів і які б були відповідальними перед сільським заступництвом. Аби були розширені права сільських і окружних заступництв в справах господарських і фінансових. Аби було забезпечено якнайбільшу свободу організацій, зібрань, демонстрацій, страйків і преси. Одним словом, таку автономію, аби сам народ міг управляти своїм політичним життям.

Боремося за автономію, яка забезпечила би переведення великих господарських реформ: щоб великі природні багатства були використані для збагачення краю і його народу. Це означає, що влада дала достаточні суми на переведення великих інвестиційних робіт, аби було розбудовано промисловість в нашому краю, щоб наші робітники мали в себе дома порядочні заробітки, аби було переведено земельну реформу, аби було передано державні половини сільським громадам, аби держава дала належну допомогу для розвитку сільського господарства, для розвитку ремесла і торгівлі, аби було утворено крайовий банк, який давав би дешеві позички селянам, ремісникам, торгівцям і робітникам, аби було переведено відцовження селян, ремісників і дрібних торгівців, аби була переведена податкова реформа, аби податки платили головно багаті. Разом з цим щоб було вибрано демократичним способом промислову комору, лікарську комору, адвокатську комору, аби було утворено дирекцію залізниць, дирекцію пошт і телеграфів і всі інші кооперації, необхідні для суспільного життя підкарпатського народу.

Боремося за таку автономію, яка б забезпечила переведення далекосяглих реформ для ліквідації голоду і нужди підкарпатського народу: аби на Верховині було знищено голод, аби безробітні за увесь час безробіття одержували підпору, аби робітникам було збільшено платні, аби було розширено інститути для німих, глухих і сліпих, аби було забезпечено підпору старим, аби було побудовано достаточно лічниць і бідному населенню забезпечено лікування безплатно, аби було побудовано в нашому краю купелі, санаторії і т. д.

Боремося за автономію, яка забезпечила би культурний розвиток підкарпатському народові: аби було в достаточнім числі побудовано народних, горожанських і середніх шкіл [...] Аби було побудовано інтернати і щоб держава дала допомогу дітям бідних родичів, щоб вони могли здобути середню і вищу освіту. Аби в урядах урядувалося на мові тутешніх народів, аби до урядів на службу були в першу чергу взяті демократичного погляду домашні люди. Аби влада дала достаточної допомоги для переводжування господарських, ремісничих і інших спеціальних курсів. Аби було забезпечено допомогу для побудування будинків народної культури, для поширення кіно, для театрів, для видавання книжок, для утворення народних бібліотек, для читання лекцій про різні наукові, господарські і культурні справи. Аби далось достаточну допомогу для розвитку спорту і чужинецького руху. Аби було утворено крайову шкільну раду, яка підлягала б автономному сеймові і яка б дбала про всебічний культурний розвиток нашого народу. [...]