Ваша електронна бібліотека

Про історію України та всесвітню історію

Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

З довідки, підготовленої для Консульського з’їзду, про об’єднання Буковини з Румунією та його економічні наслідки (1934 р.)

[...] З моменту переходу Буковини під румунське панування її зв’язок з державами колишньої Австро-Угорщини був перерваний. Розпочалася перебудова буковинського господарства із західного на південно-східний напрямок.

Однак процес економічного об’єднання Буковини з Румунією розвивався спочатку досить повільно. Передусім у перші місяці після об’єднання весь товарообіг між Буковиною і Румунією відбувався за дозволом відповідного буковинського генерального секретаріату, що значно ускладнювало товарообіг. Така ситуація існувала до 1921 р. [...]

У вересні 1920 р. в Чернівцях було відкрито філію Румунського національного банку. Невдовзі великі бухарестські банки повідкривали в Буковині свої філії. Одночасно, згідно із Законом про націоналізацію банків, діючим у Буковині філіям віденських банків був виданий наказ: трансформуватися у незалежні румунські банки або самоліквідуватися. Це ліквідувало фінансову залежність Буковини від Відня і віддало її в підпорядкування Бухареста.

Подальшим поступом інтегрування Буковини в Румунію була заміна (в міру можливості) товарів, що завозилися з австрійських провінцій, румунськими товарами. Так, наприклад, чеський текстиль (моравський і сілезький) був, принаймні, частково замінений виробами з Бугуші і Брашова. Папір, який завозився з Австрії, почали заміняти папером зі Старого королівства і Семигороду. Гас із Малопольщі втратив буковинський ринок, його замінив гас з Плоєшть. Квота збіжжя, яке щорічно завозили у Буковину з Малополыці, була замінена румунським збіжжям. .

Характер транзитної торгівлі змінився торгівлею власними товарами. Збіжжя — головний її елемент, яке раніше було російським, нині стало румунським, оскільки походить з Бесарабії. Це саме стосується і яєць.

Одним з найбільш ефективних результатів переходу Буковини під румунське панування є її індустріалізація. Наскільки Австрія противилася індустріалізації своїх східних провінцій, настільки Румунія (країна на 85 % аграрна), отримавши Буковину, відкрила широку дорогу для її індустріалізації. Передусім, вона поширила на Буковину чинність румунського закону 1912 р. про підтримку державної промисловості, згідно з яким новоутворені підприємства могли імпортувати обладнання без мита і, крім цього, мали можливість користуватися низкою інших пільг. Згодом румунський уряд створив цілу систему митної варти. І, нарешті, підтримувалася енергійна відбудова тих промислових закладів (тартаків, млинів тощо...), які існували в Буковині і були під час війни знищені.

У результаті, на сьогоднішній день Буковина є одним з найбільш індустріальних регіонів Румунії. Індустріалізація Буковини, без сумніву, є одним з найважливіших чинників економічної інтеграції цієї провінції з Румунією. Продукція нових галузей промисловості зорієнтована виключно на румунський ринок і залежна від нього. З іншого боку, новостворена промисловість піднесла авторитет Румунії, оскільки сприяла зменшенню завезення з-за кордону промислових товарів, що, в свою чергу, має мати певний позитивний вплив на формування торговельного балансу держави.

Буковинське сільське господарство після приєднання Буковини до Румунії зазнало значних перетворень у зв’язку з аграрною реформою у 1919— 1921 pp. Зміст реформи полягав у тому, що землевласникам залишали по 100 га орної землі, але деякі землевласники зберегли за собою значно більше, ніж 100 га, за рахунок володіння лісами і діяльністю у переробній галузі. Реформа, з одного боку, змінила тип сільського господарства у Буковині з поміщицького на селянське, а з другого — збільшила популярність румунського уряду серед селянства. Таку саму роль відігравав згодом Закон про погашення боргів у рільництві, який списав з буковинських селян 70 % їх боргів, що з’явилися у зв’язку з господарюванням на одержаній (згідно з аграрною реформою) землі. Сільськогосподарським працівникам у Старому королівстві списали лише 50 %.

З вищезазначеного ми бачимо, що у процесі економічної інтеграції Буковини з Румунією значну роль відіграли перетворення в економічній структурі цієї провінції. Ці перетворення, в свою чергу, викликали зміни у товарообміні Буковини як з іншими регіонами Румунії, так і з іноземними державами. [...]