Наскрізний зріз української історії від найдавніших часів до сьогодення

Комунікат Стрілецької Ради Українських січових стрільців у Празі з приводу політичної ситуації в Західній Україні (1923 p., липня 10)

[...] З огляду на цілковите політичне розпорошення та на політичну дезорієнтацію серед українських кругів Східної Галичини, яке супроводжується моральним упадком, слабосильністю та каригідною нерішучістю політичних партій та угруповань, котрі зайняли досі провідне і відвічальне становище заступництва інтересів українського народу — Стрілецька Рада УСС вважає своїм обов’язком подати до загального відома та інформації, що слідує:

1. Стрілецька Рада УСС осуджує та пятнує угодницьку політику Трудової партії з Народним Комітетом на чолі та кваліфікує її як шкідливу для широких мас українського народу — політику кастової дрібної верстви суспільства, заінтересованої в угоді [з] сучасною польською державою.

2. Фашизм, який під маскою фразеології «З народом і все для народу» є висловом світової реакції та інтернаціональною організацією, створеною західноєвропейськими капіталістами та поміщиками для боротьби проти працюючих мас, являється найбільш шкідливим і пагубним на українському ґрунті, де 90% нації творять працюючі маси і де є немислиме повне національне визволення мимо і проти волі цих мас. Це кажемо одверто на адресу львівської «Заграви» і мюнхенського «Українського козака» та симпатизуючих їм одиниць радикального табору для того, щоб перестерегти УССів перед демагогічними та фальшивими гаслами і планами доморослих слуг інтернаціонального фашизму.

3. Стрілецька Рада УСС стверджує, що девізом УССів останеться і надалі служба інтересам широких трудових мас українського народу і боротьба за державність, відповідаюча інтересам та волі народу, і якраз тому стверджує Стрілецька Рада, що державна злука українських земель не є Ідеалом, відсуненим у далеке майбутнє, але актуальним питанням дня і що єдиною розв’язкою сучасної політичної ситуації західних земель України, окупованих Польщею, є навпаки проектом «автономії» з боку угодовців та запозиченим фразам «Заграви» і прочих — гасло прилучення цих земель до Великої України.